У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


проект «музей видатних досягнень природничої науки і
техніки», який ілюстрував би розвиток науки і техніки, і показував би як
прогрес впливає на характер і якість життя людей. Йому вдалося одержати
підтримку великих промисловців, вчених, урядів країни і міста, Німецького
товариства інженерів. Будували спільними коштами всіх зацікавлених людей. І до
сьогодні він є найбільш складним суспільним підприємством капіталістичного
світу. А відкриття всього музейного комплексу відбулося через 22 роки, у день
70-річчя Оскар фон Міллера – 6 травня 1925 року.
Техніка, що була виставлена в музеї працювала, демонструючи при цьому
найважливіші етапи її вдосконалення. Була розроблена і втілена в життя вдала
концепція науково-просвітницької роботи. Кількість відвідувачів у 1910 році
наблизилась до 300000 осіб. Різною була і вхідна плата - один візит коштував 20
пфенінгів, річний квиток складав 3 марки, груповий – одну. Це був значний
прибуток, але витрати він не покривав.
Оскар фон Міллер є першим музейним фахівцем з «паблік релейшнз»,
«фаундрейзінгу», «музейному маркетингу» - він зумів вирішити проблему збирання
коштів та експонатів..
Фірма «Карл цейе» і досі фінансує роботу планетарію, а «Сіменс» - зв’язку. Музей
одержує в дар матеріали, предмети музейного обладнання , основні німецькі
видавництва безкоштовно надсилають екземпляри всіх книг за тематикою музею.
За 80 років  історії німецький музей став найбільш привілейованим музеєм світу
з наданням йому всього  необхідного, завдяки тому, що керівництво музею змогло
переконати представників німецької промисловості, що це, в першу чергу, їхній
музей.
Музей другої стадії характеризується тим, що вони більш зосереджені на минулому
і присвячені історії техніки. Найважливіше їхня завдання – збір та збереження
експонатів.
На межі другої та третьої стадії стоїть Палац відкриттів у арижі, відчинений у
1937 році лауреатом Нобелевської премії Жаном Перреном. Він був орієнтований на
сучасність з численними науковими експериментами, які проводили студенти.
Ентузіазм співробітників направлявся на те, щоб показати велич техніки, яка була
на той час «бідною родичкою» гуманітарних наук.
До третьої стадії безперечно належать три велетня – Палац науки у Ла Вилети
(Париж) створений у приміщені бувшої скотобійні – 80-ті роки ХХ ст., чікагський
Музей науки і промисловості (1933 р.) і Експлораторіум у Сан-Францізьку (1969
р.).
Музей у Чікаго з самого початку заохочував людей до процесу демонстрації. У 1960
році він одержав титул «Самий галасливий музей у світі». Цей музей також залучив
до співпраці промислові концерни для забезпечення експонатами, обладнаннями та
грошима.
Американські музеї, на відміну від французьких, не мають повного державного
фінансування. Їх прибутки – кошти від квитків , а також те, що отримано із сфер
промисловості та торгівлі. Створення «клімату для фінансової підтримки» тісно
пов’язано з тим, що музей потрібен суспільству і поділяє цінності істеблішменту.
Якщо суспільство розглядає музей як привілейований елемент системи освіти, то
воно фінансує його із державного бюджету. Це Сінгапурський центр науки і
техніки, токійський Національний музей науки, технічний відділ Національного
історичного музею науки в Куре (Швейцарія). Всі вони надають відвідувачам
чудову можливість експериментувати у   їхніх   залах,  вдосконалюючи свої
знання.
Є вже музеї четвертої стадії – вони бачать зв’язок науки та техніки з
суспільними явищами,  це музей з почуттям соціальної відповідальності.
Життя людини у всіх ракурсах і тісному зв’язку з науко-технічним      процесом
- суть їхніх експозицій. Перший з них виник у Рюссельхайме (Німеччина) у
автомобільному   місті, зв’язаному з виробництвом Адама Опеля – швейних
машинок, мотоциклів, автомашин.
Але він, збираючи новий матеріал, з часом переходе у першу стадію - техніка
невпинно старіє і стає історією. Коло повертається.
Н.В.Писаревська, заступник директора з науково-експозиційної роботи Державного
політехнічного музею при НТУ «КПІ».
Стаття підготовлена за матеріалам книги музейної справи Кеннет Хадсон
«Влиятельные музеи» та Ф.Вайдахера «Загальна музеологія»

АСОЦІАЦІЯ МУЗЕЇВ ТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Технічні музеї грають надзвичайно важливу роль у збереженні, вивченні та
пропаганді пам’яток історії та культури. Це стосується галузевих музеїв та
музеїв історії підприємств, котрі переважно працюють на громадських засадах. В
цих музеях зберігається величезна кількість експонатів, ними ведеться значна
робота по збереженню та популяризації пам’яток  науково-технічного прогресу. Їх
відвідує чимало людей, проводяться екскурсії, вечори зустрічей, читаються
лекції. Найкращі з них отримували звання «народних» (до 1991 р. чотириста таких
музеїв були народними). Історія кожного громадського музею – ніби цікава книга,
сторінки якої переконують: історія – це передусім люди, творці матеріальних благ
країни, її захисники.
Треба мати на увазі також таку важливу функцію технічних музеїв, як по
можливості найширше ознайомлення людей взагалі з технічною сферою матеріальної
культури. Такі технічні засоби забезпечення життєдіяльності окремої людини як
побутова техніка, а також ті, які безпосередньо обслуговують потреби суспільства
як цілого і з якими регулярно стикається кожна людина (як, наприклад,
транспортні засоби), безпосередньо включені в повсякденне життя людей. Але
навіть про цю техніку багато хто має лише найбільш загальне уявлення. Переважна
ж більшість технічних засобів, що забезпечують життя суспільства загалом,
відносяться до засобів виробництва, з якими значна частина людей взагалі не
стикається. Ті ж, хто має до них безпосереднє відношення в своїй професійній
діяльності, обмежені вузьким колом того роду техніки, що характерна лише для
певної області виробництва. Таким чином, люди практично позбавлені можливості
скласти достатньо повне уявлення про технічну сферу як про щось цілісне. У той
же час якраз техніка як «друга природа» в сукупності своїх об’єктів і створює
те специфічне середовище, в якому фактично існують люди. Допомогти усвідомити
це, наочно уявити собі техносферу в її конкретності і є однією з основних
об’єктивних задач музеїв технічного профілю.
Зрозуміло, цю важливу


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7