МУЗЕЄЗНАВСТВО У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

На сьогодні перед нами постає завдання не тільки рухатись вперед, а і зберегти
для майбутнього ті предковічні надбання народу, які лежать у підвалинах його
існування. Серед численних інститутів, що виникли, як засіб збереження,
пропаганди історичної минувшини, залучення молоді до її вивчення, особливе місце
посідають музеї навчальних закладів. Вони, як і наше суспільство та молода
Українська держава, переживають зараз складний час, що характеризується
суперечностями, пошуками нових шляхів розвитку. Так склалось, що коли більшість
країн світу мали конкуренцію ідей, поглядів, в результаті яких відпрацьовувалась
різноманітність змісту, форм і методів історичних досліджень, то у нас шкільні
музеї часто створювались в ході різних політичних акцій і виконували певні
ідеологічні завдання. Тому одна з найболючіших їх проблем – це застарілі
експозиції та форми діяльності, які не відповідають потребам сучасності.
Незважаючи на всі труднощі, музеї закладів освіти живуть, продовжується пошуково
- дослідницька робота, зібрано, систематизовано і описано значну кількість
історичних пам’яток, які використовуються в навчально-виховному процесі та
громадському житті населеного пункту. Поступово розвивається музейна педагогіка,
впроваджуються новітні освітні технології, вивчається і впроваджується досвід
кращих музеїв навчальних закладів.
У той же час, якщо навчальні предмети у школі забезпечені підручниками,
відбувається конкуренція концепцій їх викладання, видаються різнотипні
підручники та посібники як для дітей, так і для учителів, то питанням
навчально-методичного забезпечення позакласної роботи і позашкільної освіти
приділяється недостатньо уваги. Керівники музеїв та краєзнавчих гуртків не мають
ні відповідних програм з урахуванням регіональних особливостей, ні навчальних та
методичних посібників, які б надавали їм можливість крокувати в ногу із
сучасними досягненнями музеєзнавства та музейної педагогіки. Це і визначило
потребу у підготовці навчально-методичного посібника для керівників музеїв та
краєзнавчих гуртків, який би міг зорієнтувати педагога, що займається шкільною
музейною справою та познайомив з основами освітянського музеєзнавства.
Виданий навчально-методичний посібник «Музеєзнавство у закладах освіти»
представляє добірку матеріалів про сучасний стан шкільного музеєзнавства, у
якому автор ставить завдання: показавши історію розвитку музеїв при закладах
освіти, проаналізувати сучасний стан їх діяльності, представити основні
тенденції розвитку та роль в сучасному освітньому просторі, охарактеризувати
нормативно - правову базу, відобразити методичний аспект. Відповідно поставлених
завдань побудована структура посібника, що складається з чотирьох частин.
Перший розділ знайомить педагога з нормативно - правовою базою музейної справи в
Україні, та освітянського музеєзнавства зокрема, з чого власне і повинен
розпочинати педагог, що має намір зайнятись музейною діяльністю, залучаючи до
цієї діяльності дітей.
Другий – присвячено історії виникнення та розвитку музеїв при навчальних
закладах України та Кіровоградщини, має на меті показати причини виникнення,
процес їх трансформації від збірок для унаочнення навчального процесу до
формування власне музеїв і пошуку форм використання їх потенціалу у
навчально-виховному процесі. Тут також подаються останні дані про стан музейної
справи в закладах освіти України.
Наступний розділ присвячено проблемам навчально-методичного забезпечення
діяльності гуртків: подається навчальна програма «Юні музеєзнавці» яка дає
можливість на сучасному науково-методичному рівні організувати діяльність гуртка
при музеї; методичні рекомендації з вивчення окремих маловідомих та актуальних
тем. У матеріалах посібника знайшли відображення факти, що дозволяють відчути
своєрідність Центрально - українського регіону та даються конкретні поради щодо
вивчення його історико-культурної спадщини.
Четвертий розділ містить інформацію довідкового характеру про державні та
громадські музеї Кіровоградщини, інші установи та організації, де шкільний
музейний актив може отримати методичну допомогу, консультацію, за місцем
проживання та в системі Інтернет.
Відсутність науково - обгрунтованої системи використання потенціалу музеїв у
діяльності навчальних закладів, відповідних посібників та методичних
рекомендацій відповідним чином позначається на практичній роботі шкіл. Тому
вважаємо, що пропонований навчально-методичний посібник може бути корисним для
удосконаленні роботи музеїв у навчальних закладах, адресується перш за все
педагогам, керівникам музеїв та краєзнавчих гуртків, краєзнавцям - дослідникам,
працівникам системи позашкільної освіти, методистам – всім, хто вивчає,
досліджує свій край, береже історичну пам’ять.

ПОГРУДДЯ ВАШИНГТОНА У КАНЕВІ

Українці із США, знайомі з творчістю Тараса Шевченка, часто запитували автора
цих рядків: «А чому у Вас в музеї немає скульптури Джорджа Вашингтона?»
От і знайшовся добрий чоловік, професор Вілкського університету (Wilkes
University) Володимир Карпинич, який вирішив на власний кошт придбати таку
скульптуру. До цієї доброї справи, на прохання В.Карпинича, долучився виконавчий
директор помістя Дж.Вашингтона у Маунт Верноні, штат Вірджінія, Джеймс К.Ріс,
який прийняв замовлення на виготовлення погруддя Дж. Вашингтона, а потім,
зваживши на переконливі листи пана Володимира Карпинича, ухвалив подарувати
погруддя Вашингтона музею Т.Г.Шевченка у Каневі. Невдовзі була зроблена копія зі
статуї Дж. Вашингтона створеної французьким скульптором Жаном – Антуаном
Гудоном для будинку Капітолію штату у Річмонді, Вірджінія, ще за життя Дж.
Вашингтона.
Тепер Канівський експонат тісно пов’язаний з мармуровою статуєю Дж. Вашингтона,
що знаходиться у Річмонді - з неї зроблена копія погруддя для Канева. Статуя
вважається одним з найвизначніших творів мистецтва вісімнадцятого століття. Її
вважають правдивою копією першого американського президента, який став іконою
для американського народу. Це образ у натуральну величину, виготовлений
французом Жаном – Антуаном Гудоном у період між 1785 та 1791 роками за
дорученням законодавців Вір-джінії. Готова статуя була встановлена у ротонді
Капітолію штату