Реферат - Музеї науково-технічного профілю
23

у 1796 році, коли Вашингтон звернувся зі своїм прощальним
посланням до країни, застерігаючи проти партійних суперечок, а найбільше проти
«закордонного впливу» США.
 «Нація, - повчав президент, - що ставиться до іншої зі звичною ненавистю або
зі звичними добрими почуттями, певною мірою є рабом. Така нація – раб своєї
ворожості або своїх добрих почуттів, будь – чого з двох достатньо, щоб відвести
її від свого обов’язку та інтересів... Основне правило для нас у стосунках з
іншими державами полягає в тому, щоб розширити з ними торгові стосунки, але мати
якомога менше політичних зв’язків».
 У 1784 році, коли Вашингтон залишив службу в армії і повернувся до приватної
діяльності, легіслатура Вірджинії прийняла рішення вшанувати його «Пам’ятником
прихильності і вдячності», замовивши статую людини «з найніжнішого мармуру» і
виконати її з «найбільшою майстерністю». З’ясувалося, що в Америці немає
скульпторів, готових взятися за цю роботу, тому губернатор Бенджамін Гаррісон
попросив американських дипломатів у Парижі Томаса Джефферсона і Бенджаміна
Франкліна підібрати скульптора. Губернатор також попросив у листі Чарльза
Вільсона Піла з Філадельфії замовити портрет на весь зріст, який слугував би
моделлю для скульптора.
  Вашингтон був президентом з 1789 року і його популярність швидко зростала.
Гудон дуже точно передав образ і особисті риси Вашингтона, завдяки чому
скульптурний портрет дуже схожий.
 Гудонова статуя швидко стала авторитетною подобою Вашингтона, засобом для
інших митців, але її популярність призвела до наслідків, що завдали їй шкоди. У
ХІХ і ХХ століттях був попит на копії, тому що вважалося, що образ Вашингтона у
громадських місцях слугуватиме exemplum virtutis (прикладом доброчесності),
надихаючи глядачів прикладом його величі.
Легіслатура була стурбована за безпеку твору, що вже став історичним артефактом.
У 1831 році Вашингтон Антоніо Канови загинув при пожежі, а у 1852 році виникла
небезпека, коли засклений дах купола над статуєю Вашингтона у Вірджинії
посунувся під вагою снігу і льоду. Законодавці вирішили, що копіювання дозволить
їм не лише поділитися статуєю з іншими інституціями, але й збереже образ для
наступних поколінь у разі, якщо що-небудь трапиться з мармуровим оригіналом.
Федерація дозволила компанії по відливанню копії статуї з кінця 1840-х до 1910
років. За цей період було дозволено відлити 33 бронзові і гіпсові копії Гудона.
У грудні 1857 року Тарас Шевченко у Нижньому Новгороді написав поезію
«Юродивий». Там є такі слова: «… Коли ми діждемося Вашингтона з новим і
праведним законом? А діждемось – таки колись … »
Ось Канів таки, нарешті, і дочекався Вашингтона.
Тарахан В.С., зав. сектором науково-дослідного відділу культурно-освітньої
роботи
Шевченківського національного заповідника
у місті Каневі

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7