що зветься “Материн подарунок”. Це мудрий і щедрий материнський подарунок. Там, засіяне любов’ю, трудним щастям, мережать стежки жалю і печалю: по веселому червоному узору рука майстрині тонко й обережно вивела візерунок чорною ниткою. І наче чуєш знайоме: “Два кольори мої, два кольори...”.
Ясність задуму, гармонія і логічність в узгоджені орнаменту з формою і практичним застосування виробу характеризує Михайлина Сабадаш. Вона компонує їх з великим відчуттям ритму, наповненості площини, майже ніколи не перевантажує композицію, робить її надзвичайно врівноваженою і стрункою. Михайлина Сабадаш створює гарний рисунок і вміє кольором зробити влучний акцент.
Художниця завжди прагне м’якого переходу від темного, насиченого кольору до білого, незайманого тла. Вона часто полегшує бічний візерунок, насичує повітрям і забезпечує його вростання в полотно тоненькими кривульками різної конфігурації, які, звершуючи візерунок, гармонійно поєднують вишивку з тканиною.
Свої твори Михайлина Сабадаш мислить не як щось абсолютно самоцінне. Вона бачить їх в інтер’єрі, у побуті. Щоб упевнитися в тому, досить глянути на асортимент решта створених нею. Крім рушників, що признані бути окрасою портрета на стіні, мисника або дзеркала, майстриня вишиває скатертини з серветами, окремі серветки під келихи з квітами або вази. Десятки різноманітних наволочок, а також покривала, портьєри вишитої її руками. Серед творів Михайлина Сабадаш ми знаходимо і багато одягу: жіночі і чоловічі сорочки традиційного крою та оздоблені, блузи та сукні.
Андрій Малишко якось сказав, що справжній поет той хто не тільки бачить навколишній світ, а й уміє малювати його своїми фарбами. Михайлина Олександрів Сабадаш малює світ ясними, опроміненими світлою любов’ю до рідної землі барвами малює закохано і щедро.