Поняття «гітара», її походження та розвиток в Західній Європі.

Гітара --- струнний щипковий інструмент з роду лютневих . Слово гітара санскритського походження (від слова «кутур», що означає «чотирьохструнний»).

Точне походження гітари встановити неможливо, оскільки, інструменти похожі на гітару були зображені на малюнках, які датувалися століттями до нашої ери. Зокрема на глиняному барельєфі був зображений пастух, який грає на інструменті схожому на гітару «кінор», що часто згадується у Біблії. Ця знахідка датована III тисячоліттям до нашої ери на території Шумеро-Вавилонії .

На іншому зображенні було зображено інструмент, корпус якого був у вигляді вісімки, з довгим грифом, на якому були розміщені ладові пластинки (Нова імперія хетів XV-XIV ст. до н. е.).

Кінор був відомий і в Давньому Єгипті, який попав до єгиптян в ХV ст. до н. е. і отримав назву нефера або набла.

При розкопках в м. Ніневії (VIII-VII до н. е.) був знайдений барельєф на якому був зображений музикант з інструментом схожим на гітару. Корпус був овальної форми з грифом який в чотири рази був довший за корпус. Цей інструмент схожий на латинську гітару і зустрічається тепер в народів Малої Азії під назвою тамбура.

У вавілонян за часів Навуходоносора (VII-VI ст.. до н. е.) був відомий інструмент саббека або самбук, який мав чотири струни, випуклий корпус і гриф з ладами. Цей інструмент запозичили стародавні греки та римляни.

Перекочувавши з Азії до Європи самбук змінював свою назву (пектіс, магадіс), і в кінцевому результаті почав називатися кітарою.

В І-му тисячолітті н. е. в Європейських країнах Середземномор`я була популярна латинська гітара, яка походила від кітари. В XII ст. вона була добре відома у Європі (мала три, чотири іноді більше струн).

Вже XVI ст. гітара стає народним іспанським інструментом. Вона мала п`ять струн (E, H, G, D, A). Струни на ній були здвоєні, тільки перша інколи була одинарною. В той час з`являються підручники, збірники, табулатурні збірники, де записувались старовинні іспанські танці: чакони, паса калії, сарабанди, фолії та ін., а також іспанські пісні та романси. Постійно йде пошук вдосконалення конструкції інструмента і техніки гри на ньому.

Були відомі багато композиторів, віртуозів: Г. Санз, Ф. Корбетта його учень гітарист і лютніст Р. де Візе, Ф. Кампіон та ін.

Попередниками гітари вважають багато інструментів зокрема: лютня, ліра, згадана вище кітара грецька, італійська віола, іспанська віуєла, однак оприділити точно неможливо.

А остаточний теперішній вигляд гітара здобула в кінці ХVIII ст. в Іспанії, де до п`яти попередніх струн добавилась шоста (Е). Здвоєні струни замінюються одинарними.

З цього часу гітара почала розповсюджуватись по всіх країнах Європи і світу. В першій половині ХІХ ст. в Європі наступає «золотий вік» гітари. Для неї пишуть музику такі генії музики як Ф. Шуберт, Г. Берліоз, К.М. Вебер. Саме в цей час формується і удосконалюється школа гри на гітарі, її можливості.

Геніальний скрипач Н. Паганіні був також прекрасним гітаристом. Багато його сучасників вважали, що своєю блискучою майстерністю він в деякій мірі був зобов`язаний гітарі, оскільки багато технічних прийомів для скрипки він запозичив з гітарної техніки. Цей факт черговий раз підтверджує великий технічний багаж гітари вже на той час. Паганіні написав сто сорок сольних творів для гітари, а також дві сонати для гітари і скрипки, дуети для скрипки і гітари, тріо і квартети для смичкових інструментів і гітари.

В той час з`являються ряд видатних виконавців-віртуозів, композиторів які підняли мистецтво гри на гітарі на небувалу висоту, заложивши фундамент написаною музичною літературою для гітари. Це такі видатні гітарні особистості як Ф. Сор, Д. Агуадо, М. Джуліані, Ф. Каруллі, М. Каркассі та ін.

Фернандо Сор народився в м. Барселоні (Іспанія). На гітарі його вчив грати батько. Сор писав симфонії, квартети, твори малої форми. Його опери ставилися в Іспанії, Італії, Франції, Англії. Як виконавець на гітарі він яскраво виступав в таких містах Європи як Париж, Лондон.

В 1824 році Ф. Сор разом із своєю дружиною переїхав до Росії де пробув два роки. Тут він написав для дуету гітар твір «Спогади про Росію». Повернувшись в Париж знайомиться із відомим гітаристом Д. Агуадо, разом вони грають дуетом. Саме тоді Сор написав дует «Два друга». Останні роки свого життя Ф. Сор займається педагогічною діяльністю. Він написав «Трактат про гітару», в якому описав всі тонкощі гітарної техніки того часу.

Ф. Сор написав більше сімдесяти творів для гітари (сонати, рондо, фантазії, варіації, етюди, гітарні дуети та ін.

Ще одним видатним гітаристом з Іспанії того часу є Діонісіо Агуадо який народився в Мадриді. На гітарі навчився грати у Падре Базиліо.

В 1819 році Агуадо опублікував в Мадриді «Збірку етюдів для гітари», а в 1825 р. він цю збірку переробив і випустив як «Школу гри на гітарі». Школа Агуадо була великим досягненням того часу, багато що з неї є дуже цінним матеріалом і на сьогоднішній день. В 1826 році переїхав в Париж де займається концертною і педагогічною діяльністю. В останні роки продовжує займатися педагогічною і видавницькою діяльністю.

Мауро Джуліані --- видатний італійський гітарист, композитор, педагог. Народився в 1781 році недалеко від Неаполя (Італія). На гітарі навчався самостійно. В