Прокопович-просвітитель відрізнявся не тільки своїм величезним внеском у підготовку кадрів високої кваліфікації (філософів, правознавців, учителів, тлумачів історичних документів, священнослужителів і т.п.). Вносячи світський струмінь в утворення, він рекомендував створювати загальноосвітні школи і ремісничі училища при монастирях, церквах, промислових підприємствах і т.п. В організованій їм школі навчалося близько 160 молодих людей. Граматика російської мови, риторика, філософія, етика, фізика, математика, основи ремесел і домоведення, музика, спів, живопис - от неповний перелік предметів, досліджуваних там. Цікаві ігри і фізичні вправи доповнювали комплекс світських занять шкільної програми Прокоповича.

Не можна не вказати, що вже програма виховання, навчання Прокоповича, викладена в книзі «Перше навчання отрокам», як важливий принцип уключала вимогу виховувати всіх дітей, незалежно від станової приналежності батьків, підлоги, здібностей до навчання, до освоєння наук, і надавати рівні можливості для суспільного служіння в різних адміністративних закладах. Державні, церковні, суспільні й учбово-наукові органи й установи зобов'язані, вважав Прокоповичу, поєднувати зусилля для того, щоб не тільки утворювати людей, але також і виховувати в їхніх душах добро, шляхетність, милосердя, совість, честь і т.п. І тут, в етичних міркуваннях мислителя-гуманіста, видні сліди впливу теорій Гоббса, Грація, Пуфендорфа, Буддея. Добро, указував він, - дарунок природи, що вимагає уникати війни і сварок, зла і недобродійництва, ненависті і презирства. Вільна у своєму виборі людина віддає перевагу зазначеним станам і якостям світ, любов, добро, благоденство, властивій людині від утвору і закладені самим богом, заповідані Священним писанням.

Гуманістичне, глибоко філософське і найвищою мірою багатозначне по своєму вираженню і предметному інтересу навчання Прокоповича робило його помітним явищем ХVІІІ ст.