Перед початком роботи в матеріалі спочатку проходимо ознайомлення і вивчення будови верстатів та техніку безпеки, що являється основною запорукою людського життя. Врахувавши кількість матеріалу який потрібен на виконання всієї дипломної роботи, розпочав обробляти всі деталі для повздовжнього фрезерування площини і суміжної кромки, тобто створення бази для подальшої обробки деталей. фрезерування деталей, а саме: слупів, дощок на каркас, шальовку, накладання планочок з однієї сторони. Тобто площини і кромки, робилися під прямим кутом, завдяки лінійці, що знаходяться на столі верстата.

Щоб отримати чистову потрібну товщину заготовок використовувався рейсмусовий верстат. Який після створення базової площини і кромки здійснює протилежне фрезування протилежних площин і кромок (за розмірами).

Діставши потрібну площину кожної деталі зокрема, свою роботу продовжив на круглопилковому верстаті для повздовжного розпилювання, щоб порізати всі заготовки на певну ширину або поділити дошки на бруски відповідної товщини (ширини), залишаючи невеликі допуски.

Круглопилковий верстат для поперечного розкрою було застосовано для відповідності і точності всіх розмірів. Завдяки шарнірній системі, яка розміщена на стояку під кутом 900 до кромки дошки і по висоті відносно розпилювального матеріалу, було розпилено всі дошки, стовпи, бруски, які потрібні для виготовлення дитячого майданчика.

Після круглопислкового верстата для повздовжнього розпилювання з однієї сторони залишилася незачищена кромка. Щоб цього позбутись довелось ще раз про фрезерувати всі деталі з цієї сторони на фугувальному верстаті.

Дошка товщиною 250 мм, була пропущена в рейсмусовий верстат із якої було отримано заготовки на парканець. Таким чином матеріал для дипломної роботи був заготовлений повністю.

Дитячий майданчик розпочав робити з основного каркасу. Всю роботу виконував згідно креслення, якому своїми розмірами і формою відповідала кожна деталь споруди. Шипи і гнізда розмічалися чітко, щоб міцно стояла споруда. Порізавши всі деталі з торцевої сторони, підігнавши стамесками кожен шип гнізда, все помітив і пронумерував.

Профельцувавши кожну деталь каркасу збагатив його нескладним орнаментом на фрезерному верстаті. Парканець також було прикрашено ажурною різьбою за допомогою електролобзика.

З брусків і дощок за допомогою цвяхів почали складати дахи на кожну із складових майданчика.

Зробивши шипи на слупах і гнізда, легкою різьбою щоб не порушити стійкості споруди, прорізьбив стовпи. Знизу дошки було замальовано вагонкою.

Прийшов час встановлювати об’єкт на заданому місці. Приєднавши металевий каркас до слупів за допомогою стяжок, і поставивши їх вертикально, опустили стовпи в залиті бетонні основи. Поставили дерев'яні каркаси дахів, далі за допомогою цвяхів прикріпили парканці, поставили сходи, гірки, прикріпили перила. Наша робота була на завершальному етапі. Після цього на місці були прошліфовані кругом всі деталі і покриті високоякісним нітро лаком, який додав споруді неабиякого блиску та ефекту.

Охорона праці та техніка безпеки

В наш час поставлені завдання на всіх підприємствах, учбових закладах, які мають сучасне устаткування, впровадження засобів техніки безпеки і забезпечення санітарно-гігієнічних умов, які сприятимуть ліквідації виробничого травматизму і професійних захворювань.

Сучасне деревообробне устаткування має швидкодіючі різальні інструменти і механізми подачі, тому при роботі на ньому треба суворо дотримуватись правил техніки безпеки, бо порушення їх може привести до нещасних випадків.

При роботі на деревообробних верстатах треба знати такі загальні правила техніки безпеки:

Не можна працювати в спецодязі на розпашку з незв’язаними рукавами.

Не можна розпочинати роботу на верстатах не вивчивши його будови.

Працювати можна на цілком справному верстаті.

Не можна працювати на верстаті із знятими або несправними пристроями.

Забороняється гальмувати різальні інструменти та інші рухомі частини сторонніми предметами.

При роботі на верстатах треба бути уважним, не розмовляти з сторонніми.

Не можна класти ключі, лінійки та інші інструменти на будь-які органи верстата.

При вимкненні верстата не можна відходити від нього до повної його зупинки.

При роботі на круглопилкових верстатах для поперечного розкрою:

пила має бути добре підготовлена і захищена автоматично діючими пристроями;

не можна стояти поблизу пили проти напрямку обертання диску;

подавати заготовку тоді коли пилка у вихідному положенні;

При роботі на круглопилкових верстатах для повздовжнього розкрою:

на верстатах з ручною подачею при допилю ванні кінців дощок користуватися колодкою штовхачем.

При роботі на фугувальному верстаті:

на верстаті з ручною подачею, закривати ножовий вал автоматично діючим захисником, який при фрезеруванні відкриває ту частину ножового валу, по якому проходить заготовка;

при фрезеруванні коротких деталей користуватись колодкою штовхачем;

короткі і криволінійні деталі можна фрезерувати тільки при застосуванні спеціальних шаблонів.

При роботі на рейсмусових верстатах:

рифлені валики не повинні мати тріщин, вибитих ребер спрацьованих поверхонь;

оброблювальні заготовки не мають бути коротшими за відстань між центром подавальних валиків (передніх і задніх) плюс 50 мм;

одночасне фрезерування деталей різної товщини розпускається за умови надійного пристосування;

притискування подавальними вальцями кожної з них.

При роботі на дорезереному верстаті:

перед початком роботи слід перевірити кріплення всіх рухомих частин, особливо, фрезу і ножових головок;

при фрезеруванні коротких деталей по лінійці необхідно застосувати напрямлені колодки.

Список використаної літератури

Павлина Цвілик. Альбом. Автор-упорядник Олег Слободян. К.: “Мистецтво”, 1982.

Мельниченко П.П. “Оздоблення садиби виробами з дерева”, 1993.

Верес В.Р. “Зелене намисто Карпат”. Вид. Карпати, Ужгород, 1989.

Самойлович В.А. “Народное архитектурное творчество Украины”, Київ “Будівельник”, 2-е видання.

Доберман Д.Н. “Гуцульщина – край искуства” М.: ”Советский художник”, 1980.

Антонович Е.А., Захарчук Г.Д., Станкевич М.Є., “Декоративно-прикладне мистецтво”, Л., 1992.

Доберман Д.Н. “Искусство гуцулов”, М.: “Советский художник”, 1980.

Коломийський музей народної творчості “Гуцульщина”, Ужгород “Карпати”, 1968.

Кусков В.А. “Общая технология деревообработки”, 1957.

Кус Данилюк А.Г. “Українська хата”, Київ “Наукова думка”, 1991.

Історія українського мистецтва, Київ, 1998. Том 3.

Історія українського мистецтва, Київ. 1998. Том 1.

Беларусская народная архитектурная резьба, Минск, 1958.

Бакланін Ю.Р. “Справочник мастера деревообработки”, 1967.

Никитин