Значну роль відігравало ремісниче виробництво. Так, великих успіхів досягли ольвійські майстри у виготовленні металевих виро-бів, відлитих із бронзи або міді, дзеркал, прикрас, статуеток, які часто виконувались у "скіфському звіриному стилі". Розвивалися в Ольвії керамічне виробництво, ювелірне, деревообробне, ткацьке та інші ремесла. Металургійні, ювелірні, текстильні підприємства працювали у Херсонесі. Вироблялася різноманітна кераміка. Херсонеські ремісничі вироби збувалися не тільки у самому місті, а й за його межами — у скіфських поселеннях Криму. По ріках Південної України багато з цих товарів розходилися вглиб суходолу Причорноморські міські центри вели жваву заморську торгів-лю Основною статтею у торговому балансі (за винятком Херсоне-су) був вивіз хліба. Крім того, купці продавали у Грецію, а потім в Рим худобу, шкіри. Експортувалися сіль, риба, рибні продукти. Поширеним товаром були також раби. У свою чергу, ці міста ввозили із Греції вино і оливкову олію, різні металеві вироби, тканини, мармур і вироби з нього, предмети розкоші та мистецтва.

Грецькі міста мали високу культуру. Тут споруджувалися ка-м'яні будинки, театри, оздоблені скульптурою, розписом і мозаїкою. На вулицях стояли кам'яні стовпи з висіченими на них офіційними текстами. Класове розшарування на рабовласників і рабів проявлялося досить виразно. Панівний клас складався з судновласників, купців, господарів ремісничих майстерень, землевласників, лихварів та ін. Було також багато вільних землеробів, ремісників, дрібних торговців. У ремісничому виробництві Херсонесу переважали, нап-риклад, дрібні та середні майстерні. Тому не можна недооцінювати тут роль дрібних виробників, що складали значну частину населен-ня.