Мистецтво масштабних мозаїчних композицій, як і саме слово "мозаїка" також прийшли з Візантії. Але оскільки мозаїки були дуже дорогими у виконанні, більшість зображень у храмах і в князівських палатах виконувалися у вигляді розписів фарбою - фресок. Майстри фрескових розписів працювали не лише над релігійними сюжетами. Світським за характером були фрески, що прикрашали стіни княжих палат, а в церквах з"явилися розписи, побутові за тематикою, наприклад, сцени полювання та княжого життя в галереях Київської Софії. Серед інших малюнків тут можна було зустріти й зображення виступу скоморохів, і це не дивно. Храм на той час був не лише місцем молитви, сюди приходили, як у клуб, проводити години дозвілля.

4. Література і освіта

Осередками освіти, бібліотеками, центрами творення мистецьких цінностей на Русі, як і взагалі в Європі, були храми й монастирі. Одним з найвідоміших центрів культурного життя був Софійський собор у Києві - резиденція митрополита. Тут було укладено перший давньоруський літописний звід 1037 - 1039 рр., а митрополит Іларіон написав і проголосив знамените "Слово про закон і благодать", яке вражає глибиною національної свідомості й ораторським хистом. При Софійському соборі розроблено основи першого збірника законів, який зберігся до цього часу - "Руська правда"; "Ізборник Святослава".

Цікавою пам"яткою слов"янської писемності є "Влесова книга" написана алфавітом, близьким до кирилиці, в ній викладено історію дохристиянської Русі від 650 р. до н. е. до часів Аскольда (кінець ХІ ст.). Тексти "Влесової книги" було скопійовано з дерев"яних дощечок, на яких вони були написані.

Водночас коло наукових знань у Київській Русі не було широким. Природничі науки цікавили мало і обмежувались практичними потребами. Серед творів, в основному перекладів з грецької та болгарської мов, є твори, присвячені природі: "Фізіолог" - збірник коротких розповідей про реальні та фантастичні тварини й рослини; збірник "Шестоднев", присвячений окремим явищам природи, відповідно до днів створення їх. Є деякі збірники зі статтями на природні теми. Можна констатувати зародки медичних знань. При дворі Володимира Мономаха працював лікар - вірмен, який мав велику практику. Першим лікарем - українцем вважається чернець Києво- Печерського монастиря Агапіт, який лікував "зіллям" і вмів робити хірургічні операції.

Із пам"яток світської літератури зосереджуємо увагу на "Повчанні" Володимира Мономаха.

Чудовою пам"яткою лицарської поезії ХІІ ст., відомою ще з шкільної лави, є славнозвісне "Слово о полку Ігореві". Ця поема є чи не найбільшою культурною і літературною цінністю України - Русі.

Нагальна потреба у книгах сприяла створенню на Русі спеціальної галузі ремесла, до якої було залучено багато людей. Крім книгописців, палітурників над її творенням працювали перекладачі, художники, майстри пергаменту, ювеліри. Книга на Русі, як і в усій середньовічній Європі, коштувала дорого. За свідченням візантійських хронік, за одну книгу можна було купити в ті часи великий будинок або 12 га землі.

В Україні - Русі розуміли значення історії для нащадків, тому створювали умови для розвитку літописання. Яке, за зразком популярних візантійських хронік, болгарських літописів почало виникати в Києві та в інших містах Русі. Найбільш відомими літописами часів України - Русі є "Літопис Аскольда", сліди якого збереглися в Никонівському літописному зводі ХVI ст.; Київський звід - літописний звід 1039 р. написаний при Софійському соборі; "Повість временних літ", яку створив на початку ХІІ ст. в Києво - Печерському монастирі літописець Нестр.

5. Театральне мистецтво Русі

Археологічні розкопки вказують на те, що на Україні - Русі розвивалася своя самотужна культура.

Особливо вражають ювелірні вироби давніх майстрів. Вони свідчать про високий рівень техніки обробки металів, різьблення по каменю та дереву.

Майстерність ювелірів зростала від важких, масивних браслетів із міді до тонких ажурних прикрас із золота, коштовного каміння.

З"являється традиція прикрашати складними малюнками зброю, ковані пояси, кінську збрую.

Розвивається музичне мистецтво. Всі ритуали у Київської Русі, пов"язані з обрядовою та календарною поезією, супроводжувалися музикою. Грали на сопілці, гуслях, рожку. Пісні, музика, танці супроводжували давніх русичів і під час розваг. Поширюється таке верства акторів, як скоморохи, яких князі тримали при дворах. Деякі вчені вважають, що скомороство не руське явище, а запозичене з Вїзантії, так само як карнавали.

Висновок

Київська Русь, освоївши кращі досягнення народів східних слов"ян, протягом 9- 12 ст. вибудувала самобутню і високу культуру. А саме: створила свою писемність, на основі фольклорної традиції розвивається оригінальна література та усна народна творчість, сформувалася власна культура будівництва і монументального живопису, високого розвитку досягло декоративно - прикладне, ужиткове та ювелірне мистецтво.

Література: