„Даная” – одна із останніх робіт, де ще достатньо очевидно проявляє себе життєутвердуюче світосприйняття Рембрандта першого періода. Ця картина – радісний гімн перемагаючій любові.

Світосприйняття Рембрандта 30-х років не вичерпується, однак оптимістичним сприйняттям життя. Художник знає не тільки бюргерський а й жебрацький Амстердам. Він проявляє постійний інтерес до життя простого народу. У його малюнках і гравюрах 30-х – початку 40-х років часто зустрічаються зображення кабачків, вуличні сцени, замальовки жебраків, збанкрутілих християн, бродячих торговців, картярів, ярмарочних акторів. Ці безпосередні життєві враження художника поступово впливають на його сприйняття навколишньої дійсності, приводять його до усвідомлення непримиримих, драматичних протиріч життя.

Якщо ранні історичні картини Рембрандта проникнуті духом барокко, то з середини 30-х років твори художника в історичному жанрі починають набувати інший характер. Через зовнішню патетику все більш пробиваються дійсні людські страсті, все частіше театральна драма „жахливі” події змінюються дійсною життєвою драмою.

Сороковими роками починається новий етап рембрантовської творчості. Він все більше замикається в колі біблійсько-евангельських тем, проголошуючи свої етичні ідеали, віруючи в те, що благородство і розум людей допоможуть їм допомогти труднощі життя. Першоосновою рембрантовського гуманізму часто служать духовна чистота людей із народу, красива простота їх взаємовідносин.

У творчості Рембрандта 40 – 50 років значне місце займають пейзажі. Переважна більшість пейзажних робіт художника виконано в опірній техніці.

Говорячи про творчість Рембрандта не можна не сказати про пейзажі. Пейзажі Рембрандта, так як і його історичні картини і портрети, п своєму змісту глибші, значніші, складніші більшості робіт в йому жанрі його багаточисленних сучасників. У його пейзажах втілюються філософсько-споглядальні роздуми над світом.

Протягом другої половини 40-х і в 50-і роки Рембрандт створює свої найкращі портрети. Серед його моделей – і представники інтелігенціїі люди із народу, і амстердамські євреї. Різноманітні образи об’єднує одна особливість – незадоволення життям; невеселі думки накладають свій вібпечаток на духовний облік портретуємих. Вони дивляться на світ з тим же мудрим смутком, що і сам Рембрандт.

В останні роки життя Рембранта трагічно складається його особисте життя. Усугубляється конфлікт художника з бюгерським суспільством. Майже не маючи замовлень, в середині 50-х років він терпить банкрутство. У 1658 році були продані з аукціону дім Рембрандта і його багатійша художня колекція; в 1662 році померла Хендрікье Стоффельс, а шість років по тому несподівано помер Тітус.

В жовтні 1669 року Рембрандт ван Рейн помер. Ця смерть стала майже незамінною його сучасниками. Тільки скромна запис в церковній книзі амстердамського собору Вестернкерк повідомляє нам дату похорон художника 8 жовтня 1669 року. Визнання геніального майстра пройшло тільки через декілька десятиліть.

Творчість Рембранта, філософсько глибока і дійсно гуманістична, сміло можна назвати одним із найкращих досягнень художньої культури людства.

Рембрандт був далекий від розуміння конфліктів дійсності. Він розумів цч конфлікти постільки, поскільки вони вели до розрушення його гуманістичних ілюзій, оскільки він відчував його панування надлюдською індивідуальністю .

Ні один художник в історії образотворчого мистецтва не став настільки великим поетом людської душі, співаком духовної красоти реальної людини, як він увішов в скарбницю естетичної світової культури.

Цікавість до Рембрандта не зникає і в наші дні. Своєю дійсною правдою, його твори заволоділи люблв’ю масового глядача.

Список літератури -

Ротенберг Е. Э. «Рембрант Гарменс ван Рейн» Москва вид. «Радянський художник», 1956

У. А. Лебедев «Рембрант» видавництво «Знання» Москва 1956г.

5. Альбом репродукцій «Рембрант» вип. 1-2. Москва изд. «Образотворче мистецтво» 1971-72г.