166]. Крім того, такі записи чи приписки, зокрема ті, що написані народною мовою, за словами І. Франка, “можуть мати вартість для дослідників нашої старовини, особливо тоді, коли їх буде зібрано багато і явиться можність їх систематичного укладу та опрацювання” [37, 170]. І хоча І. Франкові не вдалося зібрати і видати такої збірки записів (опубліковано лише декілька записів, як, наприклад, запис на останній сторінці Октоїха з 1618 р., записи на полях Тріоді пістної за 1589 р., запис на полях Тріоді з 1570 р., запис на останній сторінці Дрогобицької мінеї з 1563 р., записи на полях Довжанського євангелія з 1596 р. та ін.), однак його ідея про систематизацію та видання записів на полях книг була втілена в життя його наступниками— І. Панькевичем та І. Свєнціцьким.
Не залишились поза увагою І. Франка і пам'ятки ділового стилю. Щоб ознайомити широку наукову громадськість з життям та діяльністю Костянтина Острозького, І. Франко публікує шість документів 1535—1540 рр. з передмовою, у якій характеризує мову цих пам'яток, підкреслює їхнє значення для вивчення історичного минулого народу та його мови.
Увагу І. Франка привертали писемні пам'ятки і неслов'янських народів. Свідченням цього може бути його розвідка “Найстарші пам'ятки німецької поезії IХ—XI вв.”, у якій автор не тільки публікує дві найстаріші німецькі поезії “Вессобрунська молитва” і “Пісня про Гільдебранда й Гадубранда” та одну поему “Муспіллі” старонімецькою мовами, а й подає їх переклад сучасною німецькою і українською мовою. Крім того, І. Франко характеризує мовні особливості та поетичні форми цих творів.
Як глибокий знавець старовини, І. Франко охоче відгукувався на опубліковані писемні пам'ятки, його рецензії відзначаються ґрунтовним аналізом публікацій, слушними критичними зауваженнями і щодо повноти і якості опублікованих текстів, і щодо їхньої наукової значимості. Учений рецензував не тільки публікації давніх текстів української мови, а й церковнослов'янської, давньоруської, російської, білоруської та ін. Пор., напр., рецензії на праці: X. Лопарєва “Древнерусские сказання о птицах”; В. Перетца “Повесть о трех королях в западнорусском списке XV в.”; П. Житецького “О переводах евангелия на малорусский язык” // 0писание документов архива западнорусских униатских митрополитов, 1470—1700; Ю. А. Яворського “Два замечательных карпато-русских сборника XVIII в.” та ін.
Давні писемні пам'ятки І. Франко використовував і в своїй художній практиці. Зокрема, на багатьох його літературних творах позначився вплив “Слова о полку Ігоревім”.
Як своєю багатою публікацією давніх писемних пам'яток української, давньоруської, церковнослов'янської, німецької та польської мов, численними рецензіями на опубліковані пам'ятки, так і своєю активною дослідницькою роботою над писемною спадщиною минулого І. Франко збагатив не тільки історію української культури, а й світової взагалі, його публікації давніх писемних пам'яток та методи і методика їх досліджень не втратили свого наукового значення і успішно використовуються сучасними дослідниками.
Використана література
1. П. Кононенко. Франко Іван // Українська література в портретах і довідках. Давня література – література ХІХ ст.: Довіднник. – К., 2000. – С. 324-327.
2. Білоштан Я.П. Іван Франко і театр. – К.: Мистецтво, 1967. – 160 с.
3. Возняк С.М. Іван Франко – поборник єднання народів. – Л.: Вища шк., 1974. – 143 с.
4. Гаврилюк О. Вивчення творчості Івана Франка в школі: 10 клас. – Тернопіль, 2001. – 64 с.
5. Гольберг М.Я. Іван Франко та українсько-сербські культурні зв’язки. – Л.: Світ, 1991. – 139 с.
6. Гундорова Г.І. Інтелігенція і народ в повістях Івана Франка 80-х років. – К.: Наук. думка, 1985. – 143 с.
7. Дей О.І. Іван Франко. – К.: Дніпро, 1981. – 353 с.
8. Дослідження творчості Івана Франка. – К.: АН УРСР, 1956 с. – 302.
9. Іван Франко і світова культура: Матеріали міжнар. симпоз. ЮНЕСКО (Львів, 11-15 верес. 1986 р.): У 3 кн. Кн. 2. – К.: Наук. думка, 1989. – 504 с.
10. Загайкевич М. Музичний світ великого Каменяра. – К.: Музична Україна, 1986. – 175 с.
11. Калинович В.І. Політичні процеси Івана Франка та його товаришів. – Л.: Вид-во Львівського ун-ту, 1967. – 156 с.
