Культура спілкування поміж людьми ґрунтуєть-ся на дотриманні загальних правил поведінки, відомих під словом «етикет». Етикет належить до загальнолюдських - норм моралі. Це слово у перекладі з французької означає «ярлик», «цере-моніал». За словами французького філософа Воль-тера, етикет — це «розум для тих, хто його не має». Призначення етикету — захист честі й гідності людей у спілкуванні.

Спроби з'ясувати, що криється за поняттям «культурна, вихована людина», робилися давно. Англійський письменник Джонатан Свіфт ствер-джував, що «вихований - той, хто найменшу кількість людей поставив у незручне становище».

Відомий філософ Джон Локк вважав проявом вихованості наявність відчуття міри. Він писав: «У кепсько вихованій людині сміливість набуває вигляду грубощів, ученість стає у ній педантиз-мом, дотепність - блазенством, простота - неотесаністю, добродушність — улесливістю; гарні риси становлять істотне багатство душі, але тіль-ки вихованість служить для них оправою».

У Росії першим трактатом з етикету вважаєть-ся «Юности честное зерцало, или Показание к житейскому обхождению» (1717 р.), складений за наказом Петра І. Тут розглядалися правила по-ведінки на людях, за столом, у церкві. «Виховано-го, - як стверджується у трактаті, - вирізняють три цноти - привітність, покора і чемність».

Головна вимога сучасного етикету - гармонія внутрішньої і зовнішньої культури, коли красиві, досконалі форми зовнішньої поведінки спирають-ся на високу моральну культуру особистості. Сплав внутрішньої і зовнішньої культури робить поведінку людини природною, органічною, приваб-ливою, невимушеною.

Вміння жити у суспільстві, спілкуватися з інши-ми людьми - це наука, мистецтво, якого потрібно навчатися все життя, намагаючись виробити автоматизм культурної поведінки. Невміння пово-дитися дорого обходиться людині.

Головні принципи етикету - це загальнолюдські норми моралі, які, ставши надбанням особистості, перетворюються на моральні якості: чемність, ко-ректність, тактовність, делікатність, скромність.

Чемність - це форма взаємовідносин між людь-ми, яка полягає у виявленні уваги, шаноби, доброзичливості.

Коректність - це здатність триматися в рам-ках загальноприйнятих правил у будь-якій, навіть конфліктній ситуації.

Тактовність — здатність відчути межу, за якою внаслідок наших слів чи дій у людини може ви-никнути незаслужене почуття образи.

Делікатність - це виявлення уваги до конкрет-ної людини.

Скромність — уміння людини бути самою со-бою.

Використана література

Стельмахович М. Г. Мовний етикет // Культура слова. — К., 1981. — вип. 20.

Формановская Н. И. Русский речевой этикет: лингвистический и методический аспекты. — М.: Русский язык, 1982.

Атватер Й.Я. Я вас слушаю... Пер. с англ. - М.: Экономика, 1988.

Головаха Є.І., Паніна Н.В. Психологія людського взаєморозуміння. - Київ, 1989.

Грехнев В.С. Культура педагогического общения. - М.: 1990.

Кан-Калик В. Культура делового общения. - Грозный, 1988.

Леонтьєв А.А. Умейте спушать партнера по общению. - М., 1987.

Лунева 0.В., Хорошилова Е.А. Психология делового общения. - М., 1987.

Панасюк А.Ю. Управленческое общение: практические советы. -М.: Экономика, 1990.

Петровская Л.А. Компетентность в общении. - М.: МГУ, 1989.