Загальнолюдське і національне в культурі - культури характерний оптимістичний світогляд, спокійне відношення до життя і сме...

Реферат - Загальнолюдське і національне в культурі

культури характерний оптимістичний світогляд, спокійне відношення до життя і смерті. Людина живе в єдиному Всесвіті, де живі і мертві перебувають в тісному зв'язку. Це єдиний світ, де небуття і буття взаємно переходять і взаємно обумовлюють одне одного. На рівні повсякденної свідомості ця філософська мудрість виражається у формах різного роду обрядів, культу предків, віри в існування померлих серед живих. Звідси і дивні з точки зору європейця звичаї, наприклад дарування труни небезпечно хворій людині. Це знак уваги і доброго ставлення. На смерть потрібно дивитися без страху, з задоволенням. Умираючий подібний людині, що відправляється в далеку подорож. Звідси і характерне для китайської культури уявлення про споконвічну єдність світу. На відміну від європейської культури, роздвоєної на світ явищ і сутностей, природних феноменів і Абсолюту, в китайській цивілізації немає переживання, відчуття існування позамежного, трансцендентного, говорячи мовою Канта. На думку Вебера, саме роздвоєність між поцейбічним і потойбічним послужила початком, причиною активності європейця і його відношення до світу. Прагнення до пізнання Абсолюту, сутності стало однією з причин виникнення європейської науки. Прагнення стерти розрив між реальним і ідеальним стало фундаментом характерного для європейської культури активізму, бажання перетворити світ. Натомість в китайській культурі з її опорою на конфуціанський принцип тлумачення світу як «кращого з можливих» панує ідея пристосування до існуючого споконвічно природного і соціального середовища.
Європейська культура з її пафосом активного перетворення дійсності привела до глобальних тупиків прогресу. Виникла ідея синтезу культур, національних культур на більш високій основі, де європейський активізм сполучився б з характерним для східної, і зокрема для китайської цивілізації, принципом пристосування і збереження. Видатний мислитель XX ст. А. Швейцер (1875-1955) прийшов до думки про необхідність відмови від «технократичної культури і переходу до більш високих форм розвитку. Загострено переживаючи світові катастрофи XX ст., війни, він прийшов до висновку, що технократизм і технократична наука привели до засилля духовно і емоційно збідненої думки, до загибелі ідеалів культури. Мислитель висунув принцип благоговіння перед життям як основний для нової загальнолюдської, загальнопланетарної культури. Цей принцип екології духу, збереження і взаємоповаги в сфері культури означав перехід від технократичної моделі її розвитку до нової, орієнтованої дійсно на загальнолюдські цінності: «Людина, що стала мислячою істотою, відчуває, що вона повинна до всякої волі до життя відноситися з тим же благоговінням, що і до своєї. Вона пізнає це інше життя на досвіді власного життя. Зберігати життя, сприяти життю, висувати життя, що здатне розвиватися, до її найвищої цінності — це вона сприймає як добро; руйнувати життя, шкодити життю, придушувати життя, що могло б розвиватися, — як зло. Етика благоговіння перед життям містить у собі все, що можна охарактеризувати як любов, самовідданість, співчуття, поділяння радості і прагнень іншої істоти».

Література:
Виппер Ю., Самарин Р. Курс лекций по истории зарубежной литературы ХVІІ в. – М.,1954.
Елизарова М. и др. История зарубежной литературыХІX в. - М., 1961
Зарубежная литература средних веков: В 2 Вып. / Сост. Б. Пуришев. - М., 1975.
История зарубежной литературы ХІX в. / Под ред. Н. Соловьева. - М.,1986.
История римской литературы: В 2 Т. / Под ред. С. Соболевского - М., 1959-1962.
Искусство стран и народов мира: Краткая художественная энциклопедия: В 5 Т. - М., 1962-1980.
Кертман Л. История культуры стран Европы и Америки. 1870-1917. – М., 1987.
Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. - М., 1990.
Литература Средних веков. Хрестоматия. / Сост. Б. Пуришев и Р. Шор. - М., 1953.
Модернизм: Анализ и критика основных направлений. - М.,1987.
Никитина В., Паевская Е. и др. Литература Древнего Востока. - М., 1962.
Рассел Б. Історія західної філософії – К., 1994.
Самарин Р. Зарубежная литература. - М., 1987.
Стамеров К. Нариси з історії костюмів: У 2 Т. - К., 1978.
Тойнбі А. Дж. Дослідження історії: У 2 Т. - К., 1995.

Сторінки: 1 2 3 4