Мінорна мелодія гри підказує дітям, що з подоляночкою сталося якесь лихо, може через те вона, забігши в коло ніби змучена припадає до землі. Це зворушує дітей, вони їй співчувають і хочуть чимось допомогти. Просять, щоб встала, умилась, розважилась, тому цю гру треба вести спочатку сумно, а під кінець поки дівчинка почне танцювати трохи веселіше.

Інші танки: “Просо”, “Вербовая дощечка”, “Ворота”, “Довга лоза”. Культ природи (разом з аграрними мотивами) широко відображено в назвах танків та і в сюжетах: “Мак”, “Льон”, “Груша”, Журавель”, “Зайчик”, “Горобчик”, “Перепілонька”, а також в характері рухів і танцювальних фігур.

Однак найбільша частина веснянок містить любовні мотиви: вибір пари, залицяння, сватання, сімейні стосунки, символічні подарунки; теми, які хвилюють кожну молоду людину.

Форма твору – куплетно-варіаційна.

Схема Форми

a а1 а2 а3 а4

Allegro con brio Allegro con brio Lento, tempo 1 Sostenuto tutti Tempo 1

“Десь тут була” “Устань, устань” “Десь тут була” “Устань, устань” Десь тут

була”

4+5 4+5 6+6 4+5 4+9

g g g g g

де а – простий розширений період повторнoї будови, модуляційний, з номерною структурою 4+5.

Каденції:

Половинна, плагальна ІІ, S, t6

Заключна, розімкнута, досконала.

А1 – тему проводять сопрано, у альтів – підголосок, підтримуючи основну лінію, тенори – підголосок, підтримуючий гармонічну основу, контраст – фактурний, динамічний.

КАДЕНЦІЇ:

а) половинна;

б) заключна, розімкнута.

А2 – поліфонічна варіація основного куплета (контраст темпу, динаміки, фактури, свіжі гармонічні фарби):

Каденції:

а) половинна, на мажорній тоніці

б) Заключна, розімкнута, автентична на домінанті.

А3 – наступна варіація “Устань, устань” (імітація теми, баси, альти – підголоски, сопрано, тенор – з переходом tutti, ще нові гармонічні фарби – еліптичні звороти, мінливі хроматичні ходи: темп, динаміка, фактура).

Каденції:

а) половинна, автентична;

б) заключна, автентична, розімкнута.

А4 – остання варіація – імітація теми (сопрано – тенори), динаміка, темп, зменшення гармонічних фарб, контраст груп хору.

Каденції:

а) Половинна, автентична.

б) Заключна, досконала на тонічному органному пункті.

Композиційна структура “Подоляночки” побудована композитором так, що виявляються і типові для народної пісенності ознаки, і оригінальні риси, в котрих виявляються чинники авторського мислення. Зберігаючи куплетність і як основу композиції, автор трактує її на найбільш загальному рівні. У повторенні текстово-пісенних формул “Десь тут була тут”, “Устань, устань, подоляночко” вгадується ознаки традиційного співу. Саме завдяки їм інший матеріал сприймається як заспів. Основна тема звучить не тільки в сопрано, але й основа хору бас – проводить її. Композитор кілька раз використовує фермати, бажаючи підкреслити ту чи іншу музичну інтонацію або силу слова.

МЕЛОДИКА

У веснянці панує моторний тип. Моторика у веснянках генералізована,

до неї зведено майже усі прикмети жанру. Повторення і варіювання –

принципи розвитку обробки.

основна мелодична формула (хід по

тризвуку g-b-d та оспівування

устою d (c-d-es-d-d)

Точний повтор

Хід вниз від устою c до g з переходом на b (до розвитку) та повтор формули

- початкова зміна на

(дороблену формулу)

-плавне низхідне завершення куплету.

наведемо цікаві підголоски до основної теми:

- рух вниз v та вгору ^ коло устою g

або b

- Низхідний рух за натурально-

дорійським та мелодичними видами

мінору (закінчення в натуральному

виді).

- Рух вгору ^ до c та вниз v до fis

з розв’язкою в g і хроматичними

варіантами as.

а, е

переважання секундово-терцових

та ходів та стрибків закличних на

чисту кварту ^

- fis та f

- утвердження устою g

- підкреслення устою g і d (поява VI#

-дорійська, - III# мажор одноіменний).

- повтор опори на d.

- підкреслення cis (IV#) і c (IV ) з

оспівуванням d і g.

- з тимчасовими опорами b - g – d із

зупинкою на домінанті.

- низхідний хроматичний рух за

гуцульською гамою (VI# і IV#) та

натуральним видом (VI нат. VII нат).

- підкреслення – (еліптичні

звороти до a-moll’y – II ст.)

- мінливість ладу (мажор – мінор)

- хвилеподібні інтонації щодо

закінчення.

Інтонація веснянки – чергування замкнутих ладо-інтонаційних поспівок, невеликий діапазон наспіву (до сексти), загальний архаїчний ладовий колорит. Терція є найбільш варіативним інтервалом (початковий рух g-b-d та інша формула c-b-a-g-b), та секунда, що прилягають згори та знизу до устоїв наспіву.

Різноманітний повтор в обробці – композиторська скарбниця Андрія Миколайовича Кушніренка.

РИТМ - акцентний, регулярний, пропорційний. Розмір 4/4 – складний.

Основна ритмоформула наступна:

-і її повтори із другого речення –

дещо змінена ритмоформула:

-восьмі в середині замість початку.

Надалі композитор змінює поліфонічними засобами основні ритмоформули, наприклад:

В другому куплеті – дроблення восьмих і поява великих тривалостей (тенори), або в третьому куплеті:

- імітація теми сопрано в басовій партії чи в четвертому куплеті

tutti в унісон

остинатної формули.

Отже, ритм, як і мелодика є формотворчим принципом композиції обробки.

ГАРМОНІЯ

Композитор посилює ладову мінливість засобами гармонічного варіювання, вводить цілу низку хроматичних звуків і тим самим модифікує народний наспів, вносить в нього елементи дорійського і фрігійського ладу, наприклад: (1)

Поперемінне звучання великих та малих терцій у різних акордах, закладене в ладовій будові народних мелодій і сама ладова мінливість надає обробці народної пісні особливого колориту (2):

VII# і VII , II і II - елементи гармонічного виду moll’y і фрігійського.

Еліптичні послідовності допомагають “оживити” мелодію остинато:

ПОЛІФОНІЯ.

Поліфонія є формотворчим принципом обробки. Композитор намагається проникнути в суть, характер пісні, знайти всі можливості, закладені в ній. Наприклад, початковий куплет, де альти відгалужуються від основної мелодії:

Другий куплет – побічний голос, що протистоїть мелодії:

Четвертий куплет – імітація басів та альтів основної теми модифікованої, а сопрано і тенорів – хроматичні ходи, що протистоять основній мелодії:

ТЕМП – Allegro con brio, grazioso – швидко з вогнем, граційно

Lento – повільно,