поза коло і гра починається знову.
Мінорна мелодія гри підказує дітям, що з подоляночкою сталося якесь лихо, може через те вона, забігши в коло ніби змучена припадає до землі. Це зворушує дітей, вони їй співчувають і хочуть чимось допомогти. Просять, щоб встала, умилась, розважилась, тому цю гру треба вести спочатку сумно, а під кінець поки дівчинка почне танцювати трохи веселіше.
Інші танки: “Просо”, “Вербовая дощечка”, “Ворота”, “Довга лоза”. Культ природи (разом з аграрними мотивами) широко відображено в назвах танків та і в сюжетах: “Мак”, “Льон”, “Груша”, Журавель”, “Зайчик”, “Горобчик”, “Перепілонька”, а також в характері рухів і танцювальних фігур.
Однак найбільша частина веснянок містить любовні мотиви: вибір пари, залицяння, сватання, сімейні стосунки, символічні подарунки; теми, які хвилюють кожну молоду людину.
Форма твору – куплетно-варіаційна.
Схема Форми
a а1 а2 а3 а4
Allegro con brio Allegro con brio Lento, tempo 1 Sostenuto tutti Tempo 1
“Десь тут була” “Устань, устань” “Десь тут була” “Устань, устань” Десь тут
була”
4+5 4+5 6+6 4+5 4+9
g g g g g
де а – простий розширений період повторнoї будови, модуляційний, з номерною структурою 4+5.
Каденції:
Половинна, плагальна ІІ, S, t6
Заключна, розімкнута, досконала.
А1 – тему проводять сопрано, у альтів – підголосок, підтримуючи основну лінію, тенори – підголосок, підтримуючий гармонічну основу, контраст – фактурний, динамічний.
КАДЕНЦІЇ:
а) половинна;
б) заключна, розімкнута.
А2 – поліфонічна варіація основного куплета (контраст темпу, динаміки, фактури, свіжі гармонічні фарби):
Каденції:
а) половинна, на мажорній тоніці
б) Заключна, розімкнута, автентична на домінанті.
А3 – наступна варіація “Устань, устань” (імітація теми, баси, альти – підголоски, сопрано, тенор – з переходом tutti, ще нові гармонічні фарби – еліптичні звороти, мінливі хроматичні ходи: темп, динаміка, фактура).
Каденції:
а) половинна, автентична;
б) заключна, автентична, розімкнута.
А4 – остання варіація – імітація теми (сопрано – тенори), динаміка, темп, зменшення гармонічних фарб, контраст груп хору.
Каденції:
а) Половинна, автентична.
б) Заключна, досконала на тонічному органному пункті.
Композиційна структура “Подоляночки” побудована композитором так, що виявляються і типові для народної пісенності ознаки, і оригінальні риси, в котрих виявляються чинники авторського мислення. Зберігаючи куплетність і як основу композиції, автор трактує її на найбільш загальному рівні. У повторенні текстово-пісенних формул “Десь тут була тут”, “Устань, устань, подоляночко” вгадується ознаки традиційного співу. Саме завдяки їм інший матеріал сприймається як заспів. Основна тема звучить не тільки в сопрано, але й основа хору бас – проводить її. Композитор кілька раз використовує фермати, бажаючи підкреслити ту чи іншу музичну інтонацію або силу слова.
МЕЛОДИКА
У веснянці панує моторний тип. Моторика у веснянках генералізована,
до неї зведено майже усі прикмети жанру. Повторення і варіювання –
принципи розвитку обробки.
основна мелодична формула (хід по
тризвуку g-b-d та оспівування
устою d (c-d-es-d-d)
Точний повтор
Хід вниз від устою c до g з переходом на b (до розвитку) та повтор формули
- початкова зміна на
(дороблену формулу)
-плавне низхідне завершення куплету.
наведемо цікаві підголоски до основної теми:
- рух вниз v та вгору ^ коло устою g
або b
- Низхідний рух за натурально-
дорійським та мелодичними видами
мінору (закінчення в натуральному
виді).
- Рух вгору ^ до c та вниз v до fis
з розв’язкою в g і хроматичними
варіантами as.
а, е
переважання секундово-терцових
та ходів та стрибків закличних на
чисту кварту ^
- fis та f
- утвердження устою g
- підкреслення устою g і d (поява VI#
-дорійська, - III# мажор одноіменний).
- повтор опори на d.
- підкреслення cis (IV#) і c (IV ) з
оспівуванням d і g.
- з тимчасовими опорами b - g – d із
зупинкою на домінанті.
- низхідний хроматичний рух за
гуцульською гамою (VI# і IV#) та
натуральним видом (VI нат. VII нат).
- підкреслення – (еліптичні
звороти до a-moll’y – II ст.)
- мінливість ладу (мажор – мінор)
- хвилеподібні інтонації щодо
закінчення.
Інтонація веснянки – чергування замкнутих ладо-інтонаційних поспівок, невеликий діапазон наспіву (до сексти), загальний архаїчний ладовий колорит. Терція є найбільш варіативним інтервалом (початковий рух g-b-d та інша формула c-b-a-g-b), та секунда, що прилягають згори та знизу до устоїв наспіву.
Різноманітний повтор в обробці – композиторська скарбниця Андрія Миколайовича Кушніренка.
РИТМ - акцентний, регулярний, пропорційний. Розмір 4/4 – складний.
Основна ритмоформула наступна:
-і її повтори із другого речення –
дещо змінена ритмоформула:
-восьмі в середині замість початку.
Надалі композитор змінює поліфонічними засобами основні ритмоформули, наприклад:
В другому куплеті – дроблення восьмих і поява великих тривалостей (тенори), або в третьому куплеті:
- імітація теми сопрано в басовій партії чи в четвертому куплеті
tutti в унісон
остинатної формули.
Отже, ритм, як і мелодика є формотворчим принципом композиції обробки.
ГАРМОНІЯ
Композитор посилює ладову мінливість засобами гармонічного варіювання, вводить цілу низку хроматичних звуків і тим самим модифікує народний наспів, вносить в нього елементи дорійського і фрігійського ладу, наприклад: (1)
Поперемінне звучання великих та малих терцій у різних акордах, закладене в ладовій будові народних мелодій і сама ладова мінливість надає обробці народної пісні особливого колориту (2):
VII# і VII , II і II - елементи гармонічного виду moll’y і фрігійського.
Еліптичні послідовності допомагають “оживити” мелодію остинато:
ПОЛІФОНІЯ.
Поліфонія є формотворчим принципом обробки. Композитор намагається проникнути в суть, характер пісні, знайти всі можливості, закладені в ній. Наприклад, початковий куплет, де альти відгалужуються від основної мелодії:
Другий куплет – побічний голос, що протистоїть мелодії:
Четвертий куплет – імітація басів та альтів основної теми модифікованої, а сопрано і тенорів – хроматичні ходи, що протистоять основній мелодії:
ТЕМП – Allegro con brio, grazioso – швидко з вогнем, граційно
Lento – повільно,