Цей спосіб атаки хоч зменшує рухливість голосу, але може служити засобом виразності урочистих, динамічно-насичених, маршових творах.

Non legato – в швидких темпах твору – (італ. – незв’язно, незлито) є музичним штрихом в даному творі.

Non legato – характеризується розмежованістю кожного звуку мелодії при збереженні її безперервності.

Legato – в повільних частинах – (італ. – зв’язно, злито). Мається на увазі плавний, рівномірний перехід від звуку до звуку, виразне, пластичне відтворення музичних структур.

ВИКОНАВСЬКИЙ АНАЛІЗ

Твір починається на mf (темп Allegro con

Brio, розмір 4/4, диригуємо за дводольною схемою через швидкий темп), середня

позиція - ауфтакт друга доля до першої долі вступу, початок лівою рукою (два такти), далі в третьому на другу долю на mf “Десь тут була”, потім ставимо правою рукою великі тривалості альтів, зняття “не мала” сопрано по другій долі, а альтів на

початку наступного куплету – легко по першій долі ( її половині, її зняття – вступ підголоску на другу долю “устань”), сопрано ведемо ж лівою “устань, устань”, в наступному такті нанизуємо тенорів у високій позиції лівою рукою. Баси – останні два такти – правою рукою, теж у високій позиції “бери молоденьку, бери ту, що з краю” (лівою робимо невелике dim.)

Закінчення “(кра)-ю” – басів накладаємо на 4/4 схему третього куплету Lento правою затримуємо цілі тривалості і правою ведемо на mp – “десь тут була” і на р через два такти вступає басова партія “десь тут була” з імітацією теми (разом з альтами), надалі тему ведуть альти з тенорами (наступний двотакт – “десь тут” із зупинкою на ферматі “була”). Баси перша доля, альти друга доля; сопрано, тенори – четверта – зміна позиції та градація правої та лівої рук надалі в Tempo I за схемою 2/4 – тему показуємо в сопрано, інші супроводжуючі переводимо правою рукою, закінчення на четверту долю ставимо фермату “мала”.

Четвертий куплет – Sostenuto – за схемою 4/4 на f великим жестом ведемо одночасно тему “устань” – (баси, альти) правою, і на третю попереджуючим ауфтактом “ой, устань” підголосок (сопрано і тенори) з поступовим dim. до mp “умий своє личко” тримаємо баси, сопрано; тему ведуть альти, тенори на mf “умий своє личко”, великі тривалості переводимо лівою рукою і з rall завершуємо на f цей куплет, фермата на четверту долю (всі голоси, м’яко знімємо і далі показуємо в середній позиції тільки жіночі партії, “десь тут була” – на р – основна тема в сопрано, підголосок – альти – на третю долю; в третьому такті додаємо на р тенорів з імітацією “десь тут була”, ставимо фермату “тут” (жіночі партії, перша доля). На четвертому тенори у високій позиції лівою рукою. Далі в Tempo I - схема 2/4 – ведемо сопрано з темою на mf, чергуючи з окремими супроводжуючими “десь тут, десь тут”. Альти, тенори – будь-якою рукою, частину жесту до f tutti “а вона впала тут” (раптово р – зміна амплітуди). Далі р тему проводять сопрано “тут вона впала” – лівою, а правою переводимо супроводжуючу – альти, тенори, баси – закритим ротом на “М” поступово заповільнюючи останні заключні два такти – лівою у високій позиції подаємо “десь тут була, тут” (ставимо на першу долю фермату), а також подаємо ледь помітним жестом “тут” divisi басів (з dim. до рр – показ лівою рукою або обидвома одночасно і м’яко знімаємо.

Основним звданням диригента-хормейстра при виконанні твору “Подоляночка” є створення цілісного художнього образу. При цьому диригент повинен знайти найбільш виразну сукупність виконавських засобів, мобілізувати свої знання і навички, які необхідні для розкриття авторського задуму, здійснити творче тлумачення нотних знаків, встановити міру використання диригентських прийомів.

Диригент-виконавець повинен ретельно проаналізувати твір. Тільки глибокий аналіз допоможе хормейстеру розвинути уявлення про художній зміст навіть добре відомого твору, а головне – аналіз буде сприяти створенню об’єктивної і в той же час індивідуальної виконавської трактовки. Важливе завдання виконавського аналізу – розкрити ідейно-художній зміст твору. Тому велику увагу слід приділити характеристиці музичної виразності і засобам її досягнення.

В творі «Подоляночка» музика передає і розкриває точно зміст літературного тексту. Композитор яскраво проникає в стрій вірша, глибоко відтворює його ритміку, інтонацію слова, фрази.

Всі засоби виразності в даному творі: динаміка, темп, текстура, гармонія, мелодичні лінії, теми, ритмічний малюнок і розміщення голосів – спрямовані на створення образу, на розкриття ідеї твору.

В динамічному плані музичні фрази дуже гнучкі, динамічні зростання і спадання надають музиці виразності.

Розучування твору А.М.Кушніренка “Подоляночка” збагачує і розвиває музичний кругозір у виконавців та слухачів. Подолання різних вокально-хорових, виконавських труднощів у мистецькому процесі роботи над твором підвищує майстерність учасників хору і диригента, допомагає набути багато вмінь і навичок, які є необхідними для подальшого удосконалення співочої майстерності.

Л І Т Е Р А Т У Р А

Верховинець В. Весняночка – К.: Музична Україна, 1989

Іваницький А.І. Українська народна творчість – К.: Музична Україна, 1990

Карась Г.В., Серганюк Ю.М. Програма та методичні рекомендації з методики аналізу хорових творів для студентів другого курсу музичного факультету університетів – Івано-Франківськ,