Курсова робота

Художня обробка металів на території Гуцульщини кін. ХІХ – поч. ХХ ст. на основі збірки Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини.

(Огляд літератури, основні техніки, виготовлення, прийоми декору, типологія виробів).

Вступ

Художня обробка металу була здавна одним з найбільш розгалужених видів художнього промислу на території сучасної України. Вироби, що виходили з-під рук народних майстрів, з дивовижною гармонією поєднують природні властивості матеріалу з професійною вправністю та естетичною свідомістю творця, що надає, здавалося б, чисто ужитковим предметам значення та цінності справжнього твору мистецтва. Протягом багатьох віків цей вид декоративно-ужиткового мистецтва розквітав майже по всій Україні і становить собою велику наукову і художню цінність в історії народних промислів і всієї культури взагалі.

Як і інші види прикладного мистецтва, художній метал на території України взагалі, і на Гуцульщині зокрема, зростав на мистецьких традиціях прадавніх племен, а згодом на творчому доробку Київської Русі. Художній метал Гуцульщини в силу своєрідних умов має свої особливості. Питання вивчення цього виду мистецтва вимагає всебічної і грунтовної розробки. Мета цієї роботи – детально розібратися в усіх тонкощах роботи майстів-мосяжників, дослідити витоки їхньої творчості. Ця курсова робота також призначена розкрити в майбутньому такі питання, як висвітлення теми гуцульського художнього металу в літературі, типологію виробів і взаємозв’язок утилітарного начала з декоративним, дослідження орнаментальних мотивів і їх семантики, розповідь про визначних майстрів даної галузі і основні центри виробництва.

Багатим джерелом для дослідження є збірки Львівського державного музею українського мистецтва, Івано-Франківського історико-краєзнавчого музею, Чернівецького краєзнавчого музею.

В Коломийському державному музеї народного мистецтва Гуцульщини також можна ознайомитись з більш ніж 450 експонатами-виробами з металу. Це чепраги, персні, згарди, тобівки, колти, порохівниці, зброя. Найстаріший експонат музею – топірець, знайдений І.М.Матясяк Матясяк І.М. Гуцульські художні металеві вироби. Вип.VІ. – К.: Вид-во АН УРСР. 1954, с.6 в с.Снідавка. Його обушок прикрашений простим орнаметом, є дата – 1698 рік. На другому боці – стертий підпис майстра (латинськими літерами). Коли б навіть на топірці не було дати, сама форма вказує на його старовинне походження: грубий обушок майже рівний, не розширений до вістря.

Серед експонатів музею привертає увагу модель з надписом “Гетьман Зиновій Богдан”, виконана у двохсоті роковини визвольної боротьби українського народу під керівництвом Б.Хмельницкого проти польської шляхти Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини. Фотоальбом. – К.: Мистецтво. 1978. – 90 с.: іл. С.17.

Більшість виробів у збірці Коломийського музею прекрасно виконані, але, на жаль, вони не підписані – майстри, які робили їх переважно були неписьменні, або ж не надавали підпису значення Там же.

Огляд літератури.

Перші нечисленні і малозмістовні публукації щодо гуцульських художніх металевих виробів зустрічаються за Л.М.Сухою Суха Л.М. Художні металеві вироби українців Східних Карпат. – К.: Вид-во АН УРСР. 1959. – с.4 з 1793 року. Це стаття австрійського геолога Гакке, який за дорученням свого уряду вивчав природні багатства на території Східних Карпат. Про орнаментований топірець пише у 1838 році І.Вагілевич Там же, а в 1861 р. була надрукована стаття “Гуцульщина” за підписом “М.К.”, у якій йшлося про деякі побутові мосяжні предмети Там же, кількість яких була розширена у праці С.Витвицького 1863 р. Там же

У 1867 р. і другим виданням 1877 р. виходить праця Я.Головацького про народний одяг українців у Галичині на Північно-Східній Угорщині. Автор надає докладний перелік художніх металевих виробів, що становлять невід’ємну частину одягу Там же. Дуже скупі відомості про художні вироби з металу українців Прикарпаття ХІХ ст. наводить Кайнзель Там же.

З письмових джерел, присвячених художній обробці металу цікавою є праця Л.Вербицького. ним видано кілька книжок про різні види домашніх промислів, зокрема, про художні вироби гуцулів Вербицький Л. Взори промислу домашнього. Вироби металеві селян на Русі (Гуцули). – Львів, 1882.

Важливою є також велика етнографічна праця Володимира Шухевича “Гуцульщина” Шухевич В.Гуцульщина. Матеріали до українсько-руської етнології, у якій є розділ “Гуцульська ноша” і підрозділ №8 з розділу домашній промисел, що так і називається “Мосяжництво”, дають цікавий матеріал про роль мосяжництва в побуті, в контексті одягу, а також про технологію виробництва.

З питань орнаменту, що зустрічаєтьсяч на металевих виробах українців західних областей, привертають увагу праці І.Грановського, М.Біляшівського, Г.Павлуцького, Т.Северина Раковський І. Доісторичні мотиви в українському народному мистецтві. Матеріали до етнології та антропології. – т.ХХІ – ХХІІ. – Львів, 1929; Біляшівський М. Дещо про українську орнаментику. Сяйво. – 1913. - №3. – с.72-78; Павлуцький Г. Історія Українського орнаменту. – К.:Вид-во АН УРСР, 1927, 26., іл.. Так, Т.Северин у формі та орнаменті жіночих начільних прикрас (“чілець”) і сережок вбачає подібність до виробів Трої, а в’язання з дроту, начебто бере початок з єгипетської, ассірійської і грецької типології. І.Рановський твердить про готські запозичення у пряжках гуцулів, йдучи слідом за багатьма дослідниками ХІХ – поч.ХХ ст., котрі переоцінювали роль готів у формуванні слов’янської культури та мистецтва.

Дослідження у галузі художнього металу мали місце й після приєднання західних областей до України. Невеличка книжка наукового співробітника Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини М.Матясяк дає вже більш повну інформацію по вищезгаданій темі Матясяк І.М. Гуцульські художні металеві вироби. Вип.VІ. – К.: Вид-во АН УРСР: с.37., іл..

Також відомо кілька праць, присвячених декоративно-прикладному мистецтву, де побіжно згадується про гуцульські художні металеві вироби Тищенко Д.Р. Історія декоративно-прикладного митсецтва України. – К.: Либідь. 1992. –