План

Значення та завдання сюжетного малювання.

Види і форми сюжетного малювання.

Підготовча робота до сюжетного малювання.

методика навчання сюжетного малювання у вікових групах.

Список використаної літератури.

1. ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАВДАННЯ СЮЖЕТНОГО МАЛЮВАННЯ

У процесі сюжетного малювання діти пізнають навколишній світ. Приділяючи велику увагу малюванню, видатний радянський педагог В. О. Сухомлинський писав: «...дитячий малюнок, процес малювання — це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось з навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, дістаючи насолоду від неї».

Щоб виконати малюнок на якусь тему, діти повинні втілити в нього знання, нагромаджені під час цілеспрямова них екскурсій в природу і спостережень у повсякденному житті. Дошкільник, як і художник, у процесі малювання на теми іде від задуму, який опирається на його досвід.

Отже, першим етапом у творчості дитини е виникнення за-думу — теми на основі сприймання навколишньої дійсності. Щоб здійснити творчий задум, дитині треба вибрати епі-зод для малювання, уявити образи і зобразити їх на па-пері. Усе це потребує від неї мислительних процесів, уміння застосовувати знання, нагромаджені під час спостережень. Під керівництвом вихователя діти вчаться аналізувати і зображувати предмети, розміщувати їх на аркуші паперу так, щоб було зрозуміло, яку подію чи пору року зобра-жено на малюнку.

Процес зображення знайомих предметів дає можливість дітям глибше вивчити, проаналізувати, зрозуміти різно-манітність їх будови, форми, величини, пропорцій, кольору.

Під час малювання на конкретну тему розв'язуються два взаємопов'язані завдання: розвивається зорове спри-ймання в дитини і виробляється уміння осмислювати баче-не. Під розвитком сприймання ми розуміємо формування у дошкільників уміння цілеспрямовано спостерігати і по-рівнювати між собою предмети і явища, класифікувати предмети за формою і фактурою.

Знання, уміння і навички, здобуті на заняттях із сюжетного малювання, сприяють розвитку розумових здібностей дітей, уміння правильно сприймати оточуючу дійсність.

У сюжетному малюнку дитина творчо відображає все те, що справило на неї враження, збудило якісь почуття. Враження виникають у процесі безпосередніх контактів з навколишньою дійсністю, під час прослуховування роз-повідей, казок, віршів, розглядання художніх картин тощо. Ці враження створюють сприятливі умови для формування особи дитини відповідно до завдань комуністичного вихо-вання.

Сюжетне малювання в дитячому садку — могутній за-сіб патріотичного та інтернаціонального виховання дітей. Зображуючи на сюжетних малюнках радянські свята (святкування річниці Великого Жовтня, Дня Радянської Армії, 8 Березня, 1 Травня, Дня Перемоги), діти ознайом-люються з героїчним минулим і сьогоденням нашого на-роду. Це сприяє формуванню почуття гордості за свій народ.

Відображуючи на своїх малюнках будівництво сіл і міст, трудову діяльність радянських людей, успіхи радян-ської науки і техніки, діти переймаються почуттям поваги до людей праці, у них виховується любов до рідної Бать-ківщини.

У процесі виконання сюжетних малюнків у дітей вихо-вуються і певні вольові якості. Вони навчаються доводити задумане до кінця, працювати зосереджено і спрямовано, допомагати товаришеві долати труднощі, добиватися бажа-ного результату.

Сюжетне малювання дає великі можливості для есте-тичного виховання дошкільників. На заняттях та в повсяк-денному житті у дітей розвиваються естетичний смак, вміння бачити і відчувати, сприймати красу навколишньої дійсності, милуватися нею. Особливе місце в сюжетних малюнках дітей займає природа. Спостереження краси природи вихователь повинен організовувати цікаво. Видат-ний російський критик В. Г. Бєлінський писав, що необ-хідно одухотворяти для дітей весь світ і всю природу, за-ставляти говорити мовою любові й життя і німий камінь, і польову билину, і дзюркотливий струмочок, і вітерець, що тихо віє, і пурхаючого по квітах метелика...

Сюжетне малювання привчає дітей бачити багатство і різноманітність кольорів, ліній і форм оточуючих пред-метів і явищ, сприяє вихованню в них естетичних відчуттів, розвитку просторового зображення.

Діти дізнаються, що головне в сюжеті виділяється кольором і розміром, а будь-яка дія відбувається на фоні відповідного оточення. Наприклад, з народної казки «Ли-сиця і Журавель» дитина вибирає епізод і визначає кіль-кість персонажів і місце, де відбувається дія, малює го-ловних персонажів (виділяє їх розміром і кольором), а по-тім — другорядних.

Сюжетне малювання сприяє виробленню в дитини орга-нізованості, уміння обдумувати і планувати послідовність виконання малюнка, удосконалення технічних прийомів малювання олівцями і фарбами, які будуть потрібні в школі.

Таким чином, на заняттях із сюжетного малювання здійснюється розумове, моральне, естетичне та фізичне (розвиток кисті руки, її гнучкості, спритності) виховання дітей.

У «Програмі виховання і навчання в дитячому садку» (1986 р.) так визначено завдання сюжетного малювання:

1) здійснювати всебічний розвиток дітей, підготовляю-чи їх до шкільного навчання;

2) добитись розуміння ними основних вимог до компо-зиції сюжетного малюнка та ілюстрації (виявлення голов-ного в сюжеті, додержання рівноваги, ритму, формату ма-люнка і розміру зображення, відповідність кольору реаль-ності, змісту малюнка;

3) вчити дітей передавати в сюжетному малюнку фор-му, пропорції, просторове розміщення предметів, виявляти найбільш типові їх ознаки та колір; удосконалювати тех-ніку малювання кольоровим, графітним, вугільним олів-цями, гуашевими і акварельними фарбами, пастеллю;

4) розвивати творчі здібності дітей, естетичне спри-ймання навколишнього світу, просторове мислення, образну уяву, ініціативу, самостійність, зорову пам'ять, допитли-вість, інтерес до малювання, наполегливість, художній смак.

Поставлені завдання реалізуються на всіх заняттях із зображувальної діяльності (малювання, ліплення, апліка-ції) та під час художньої самостійної діяльності.

У навчанні сюжетного малювання вихователь звертає особливу увагу на вміння задумувати майбутній малюнок. Н. П. Сакуліна в монографії «Малювання в дошкільному дитинстві» пише, що дитячою творчістю вихователь пови-нен керувати, що в малюванні творчість проявляється в двох основних напрямах — у формуванні зображуваль-ного задуму і передачі його в малюнку. Потрібно пам'ята-ти, що в