Дітей старшого дошкільного віку від 5 до 7 років мож-на навчити уявити майбутній малюнок. Задум малюнка не треба змішувати з поняттям «тема». Тема малюнка ви-значається його назвою («Зима», «Прогулянка дітей на луки», «Будівництво будинку» і т. д.). Задум передбачає уявлення майбутнього малюнка хоч би в загальних рисах. Вихователі здебільшого обмежуються назвою теми або перелічують предмети, що входять до змісту малюнка. При такій умові уява дітей не розвивається, вони не вчаться задумувати малюнок, відшукувати засоби втілювання об-разів.

Отже, дітей треба вчити, хай вони попередньо вислов-лять задум у словах, а потім відшукають засоби втілення його в малюнок. «Намагаючись допомогти дітям створити малюнок на обрану тему, вихователі пропонують перелі-чити предмети і персонажів, які будуть зображені. Уся ця підготовка проводиться в суто мовному плані».

Вихователь повинен вдало підбирати теми для малю-вання з навколишнього життя, з літературних творів, пе-редбачати, що зможуть діти намалювати і на що треба звернути їхню увагу.

Буває так, що реалізувати задумане на папері за ко-роткий час на одному занятті з малювання діти не всти-гають.

І коли закінчення робіт перенести на наступне заняття (через тиждень), то діти втратять перше враження від даної теми і закінчуватимуть її без захоплення. Якщо сю-жет складний, вихователь може спланувати виконання малюнка на двох заняттях. Він попереджає дітей, що бу-дуть підряд два заняття, пропонує їм скласти план послі-довності виконання малюнка.

2. ВИДИ І ФОРМИ СЮЖЕТНОГО МАЛЮВАННЯ

Сюжетне малювання можна поділити на такі види: малювання на теми та ілюстративне малювання.

Малювання на теми має передувати навчанню дітей спостерігати навколишнє життя, знаходити красу в звичайному і виділяти основне, відчувати красу рідної при-роди.

На теми діти малюють по пам'яті на основі спостере-жень і за уявою. Щоб дошкільники могли малювати по пам'яті, вони повинні вивчати навколишню дійсність. Під час екскурсій і прогулянок діти привчаються глибше спо-стерігати навколишнє оточення, фіксувати потрібні об'єкти в своїй пам'яті, визначати їх форму, пропорції та забарв-лення. А потім в малюнках відтворюють образи, що сфор-мувалися в їхній пам'яті. Екскурсії дають матеріал для сюжетного малювання, сприяють розумовому розвитку дітей, розвитку їх художніх здібностей, образного мис-лення.

Малюючи на ту чи іншу тему по пам'яті, запропоно-вану вихователем, діти повинні розуміти її і зобразити лише ті основні моменти, що характеризують дану тему.

Коли дошкільники малюють за уявою, вони не можуть побачити те, що треба їм зобразити («На Місяці», «У кос-мосі»), і виконують малюнки на основі знань про предмети, здобутих різними способами — під час спосте-режень навколишньої дійсності, в результаті ознайомлен-ня з предметом по картині, за допомогою іграшки, сло-весного опису.

Без добре розвинутої уяви, зорової пам'яті, образного мислення неможливе малювання за уявою.

Наприклад, цікавою темою для малювання є космос. Для успішного виконання малюнків на цю тему вихова-тель повинен провести попередню підготовку, зокрема ці-каву бесіду про космос з використанням наочності: іграш-кових ракет, всюдиходів тощо. Під час бесіди бажано роз-повісти про величезні успіхи нашої Батьківщини в освоєнні космосу, зазначити, що першу трасу в космос проклав ра-дянський космонавт Юрій Гагарін 12 квітня 1961 року на кораблі «Восток». Слід розглянути з дітьми репродукції з космічних етюдів льотчика-космонавта О. Леонова «Кос-мічний ранок» та картини художників: А. Соколова «Ранок на Марсі», «Будівництво місячної електростанції», А. Чебикіна «Мрія здійснилась». Вони допоможуть дітям у твор-чому пошуку власних композицій.

Ілюстративне малювання за своїм характером близьке до малювання по пам'яті. Діти можуть створити ілюстра-ції до літературних творів, діафільмів після їх перегляду.

У малюнках по пам'яті діти відтворюють образи таки-ми, як вони їх пам'ятають, а в малюнках до літературних творів — так, як описав їх автор. Завдання вихователя при навчанні дітей ілюстрування літературих творів — допо-могти створити уявлення за змістом твору, а потім реалі-зувати художній задум на папері.

Щоб керувати дитячою творчістю під час ілюстрування літературних творів, вихователь повинен вміло вибирати епізоди для ілюстрацій, враховувати придатність змісту твору до зображення його графічним способом. Наприклад, діти можуть легко відтворити сюжет таких віршів: П. Во-ронька «їжачок-хитрячок», О. Трутневої «Перший сніг», Г. Ладонщикова «Підсніжники», Я. Година «Берізка», І. Буніна «Листопад». Малюючи за змістом літературного твору, дитина пригадує послідовність подій, намагається передати основні риси характеру образів, деталі пейзажу, тобто вона активно мислить, спираючись на свої уявлення і знання.

Виконуючи ілюстрації до казок, діти створюють фан-тастичні образи. Події в казці розвиваються плавно, рит-мічно, повторюються дії, завдяки чому чітко вимальовує-ться перехід від одного епізоду до другого. Для ілюстрації відбирають прості за змістом епізоди, які композиційне легко будувати.

Насамперед вихователь повинен вибирати казки, в яких події хвилюють дітей, а нескладні епізоди легко малю-вати. При цьому дошкільників треба спрямувати на по-шуки способів передачі виразності образів, продумування можливих варіантів рішення композиції.

Наприклад, під час малювання за мотивами народної казки «Колобок» вихователь спрямовує дітей на вибір та-ких епізодів тексту для зображення: зустріч Колобка з Вед-медиком, Зайчиком, Лисичкою та іншими героями казки, потім обговорює з ними можливі варіанти зображення пер-сонажів. Наводимо приклад такого обговорення:

Вихователь. Як показати на малюнку, що Колобок співає?

Наташа. Намалювати Колобка з відкритим ротом.

Вихователь. А ще як?

Оля. Колобок повинен сміятися, ніби співає.

Вихователь. А якою повинна бути Лисиця?

Діти. Шия видовжена, ступає обережно. Треба під-няти вуха, щоб слухала пісню. Треба, щоб вона підкралася до Колобка. Потрібно, щоб у неї був відкритий рот.

Отже, активне