Сюжетні малюнки діти можуть виконувати на білому і кольоровому папері фломастерами, кольоровими олівцями, акварельними та гуашевими фарбами, пастеллю, кольо-ровою тушшю та іншими матеріалами.

Найзручнішою для малювання є гуашева фарба. Вона покриває поверхню непрозорим шаром. Якщо предмет за-фарбований неправильно, можна виправити помилку. Гуаш-шю малюють на кольоровому, білому і чорному папері, а аквареллю — тільки на білому. Гуаш легко пере-криває будь-який колір і дає відразу насиченість, акварел-лю ж треба покривати малюнок кілька разів, щоб доби-тися потрібного кольору, причому кожного разу треба, щоб фарби висохли.

Здебільшого діти виконують сюжетні малюнки на біло-му папері, але вони з цікавістю малюють і на кольоро-вому папері гуашевими фарбами. А якщо кольорового па-перу обмаль, вихователь може сама підготувати тоновий папір, але обов'язково у присутності дітей, залучивши і їх до цієї справи.

Папір можна тонувати кольоровою тушшю, гуашевими і акварельними фарбами, кольоровими чорнилами. Для цього барвник розчиняють у воді до потрібного відтінку. Діти старшої групи, допомагаючи вихователеві тонува-ти папір, поступово вчаться виконувати цю роботу само-стійно.

Для тонування паперу потрібно мати круглі пензлики № 12—20 або плоский широкий флейц (3—5 см).

Дуже важливо показати дітям прийом покриття пло-щини фарбою. Покривати площину треба зверху вниз. Спо-чатку на поверхню паперу в горизонтальному напрямі на всю ширину наносять фарбу (туш, чорнило), а потім ко-роткими мазками спрямовують фарбу вниз. Зайву зніма-ють напівсухим пензликом.

Плануючи завдання із сюжетного малювання, вихова-тель повинен співвідносити програмові завдання з особ-ливостями дітей своєї групи. При визначенні тематики за-нять педагог враховує: інтереси, зображувальні можли-вості дітей, які проводилися спостереження за явищами природи, географічні особливості розміщення дошкільного закладу, специфіку видів праці в даній місцевості, еконо-мічні умови, архітектуру міста (села) тощо. З сюжетного, малювання в старшій і підготовчій до школи групах проводяться два заняття на місяць, у середній — одне.

Тематику занять з образотворчого мистецтва потрібно переглянути на місяць вперед, визначити їх взаємозв'язок з іншими заняттями і всією виховною роботою в дитячому садку.

Є дві форми організації роботи з сюжетного малюван-ня: індивідуальна і колективна. Розглянемо докладно ко-лективну форму організації роботи.

У системі комуністичного виховання колективне вико-нання різноманітних завдань відіграє важливу роль. Умін-ня колективно працювати закладається уже з дошкільного віку. Формується воно поступово, з урахуванням вікових особливостей дітей.

З уміння дитини налагоджувати стосунки з однолітками починається її підготовка до життя — спочатку в дитя-чому садку, потім — у школі. Сприятливі умови для соці-ального і морального виховання дітей, розвитку їх творчих - здібностей, умінь разом знаходити і розв'язувати спільне завдання створюються у процесі колективного малювання.

Програмою виховання і навчання в дитячому садку передбачено з третього кварталу навчального року вироб-лення в дітей трирічного віку уміння брати участь у ство-ренні колективних композицій.

З індивідуальних дитячих робіт вихователь створює колективну сюжетну композицію, при цьому розкриває значення колективної праці, пояснює, що малюнок можна виконати разом з товаришами. Наприклад, з дитячих ма-люнків (дерева, візки) можна створити композиції на теми: «Дерева нашого парку», «Ялинковий ліс», «Візки котяться по доріжці».

У другій половині навчального року дітей треба залу-чати до колективної роботи (виконувати малюнки разом з вихователем). Наприклад, на великому аркуші паперу вихователь малює дерева, а діти — кущі, траву, квіти.

Діти можуть самі створити колективний малюнок. Теми для малювання мають бути простими і відповідати віко-вим особливостям дітей, наприклад «Квіти на галявині». Перед заняттям потрібно нарізати довгі смужки паперу з таким розрахунком, щоб на кожній з них могли малю-вати двоє—четверо дітей. Можна запропонувати їм нама-лювати квіти (хто які хоче), розмістивши їх по всій смужці паперу, що дає їм можливість побачити результат спільної роботи.

У середній групі у першому півріччі навчального року вихователь застосовує прості форми організації виконання колективного завдання. Індивідуально виконані роботи об'єднуються спільним задумом. Діти виконують малюнки для створення колективної композиції, яка прикрасить групову кімнату до свята. Пізніше, у третьому кварталі, вихователь не тільки продовжує розвивати в дітей інтерес до колективного малювання, а й виробляє уміння вдвох з товаришем виконувати спільну композицію, розподіляти між собою роботу. Тематика сюжетних композицій може бути такою: «Кульбаби на лузі», «Курчата гуляють», «Івани-покивани танцюють».

Дослідження відомих учених (Н. П. Сакуліної, Т. С. Комарової, Є. І. Ігнатьєва, В. О. Єзикєєвої, Т. Г. Казакової та інших) свідчать про те, що діти старшого до-шкільного віку можуть самостійно створювати сюжетні колективні малюнки на основі досвіду, індивідуальних знань про навколишній світ.

Перед тим як виконати колективний малюнок, діти мають ознайомитись з правилами, яких треба додержувати в процесі спільної діяльності: разом обговорити сюжет малюнка і вибрати епізод для відтворення; разом скласти план виконання майбутньої композиції; відповідно до ін-дивідуальних умінь І навичок розподілити між собою обсяг роботи; під час колективного малювання кожний повинен контролювати свої дії і дії товариша; якщо товариш не вміє малювати деякі предмети, потрібно допомогти йому, підказати (на окремому аркуші паперу показати послі-довність зображення), але не малювати за нього; почи-нати й закінчувати спільний малюнок треба разом; не можна залишати товариша самого виконувати малюнок; слід проаналізувати колективну роботу (виразність обра-зів, єдність колективної композиції).

Доцільно також створити таку педагогічну ситуацію, яка передбачала б виконання спільних зображувальних дій, поставити дитину перед необхідністю діяти разом з товаришем для досягнення спільної мети.

Дошкільники мають обміркувати й обговорити послі-довність розміщення елементів майбутнього малюнка, спо-соби його виконання. Основна умова, яка забезпечує фор-мування колективних взаємин у процесі цієї роботи,— поставлена