На занятті, коли діти працюють групками, двомісні сто-ли ставлять у ряд упритул. Фарби, воду, підставки розмі-щують на столах так, щоб зручно було працювати. Коли виникає потреба, можна встати, поміняти воду, поділитися фарбами, обмінятися думками щодо здійснення задуму, до-повнити малюнок. Якщо діти на занятті не змогли повністю здійснити свій задум, вони можуть закінчити малюнок піз-ніше. Знання, вміння і навички, здобуті на заняттях з ко-лективного малювання, діти закріплюють у процесі само-стійної художньої діяльності. Слід заохочувати дітей об'єд-нуватися в групки по двое-трое і разом винувати завдання. Такий взаємозв'язок із самостійною художньою діяльністю сприятиме успішному навчанню дошкільників.

Отже, керуючи колективним малюванням у старшій групі, вихователь повинен навчати дошкільників індивідуально планувати і виконувати малюнок; підводити їх до розуміння значення результату спільної зображувальної діяльності; об'єднувати для виконання композицій у творчі групки спочатку по двоє, а згодом по троє-четверо, врахо-вуючи взаємні симпатії й індивідуальні особливості дітей; спонукати до колективної роботи на заняттях і в години самостійної художньої діяльності; забезпечувати цілеспря-мований педагогічний контроль і за вмінням дітей малю-вати, і за використанням ними правил позитивних взаємин.

Спільне виконання сюжетних композицій виховує до-брозичливе ставлення до товариша, відповідальність, формує вміння домовлятися й розподіляти обсяг роботи, підпорядковувати свої дії поставленій меті, бажання допомагати одне одному, щоб добре справитись із зав-данням.

З дітьми підготовчої до школи групи у першому квар-талі року закріплюють здобуті в попередній групі навички і вміння працювати над колективним малюнком. Вихова-тель об'єднує їх у підгрупки (спочатку по двоє, а потім — по троє), продовжує формувати вміння планувати й вико-нувати колективні завдання із сюжетного малювання, ро-зуміти товариша, погоджувати з ним свій задум, плану-вати майбутній малюнок, розподіляти між собою об'єк-ти майбутньої композиції, добирати потрібний матеріал для роботи. Тематика: «Осінній ліс», ілюстрування опові-дання Г. Скребицького і В. Чапліної «Хто як до зими готу-ється».

У другому і третьому кварталах вихователь виробляє в дітей уміння самостійно виконувати колективні малюнки, об'єднуватися для спільної роботи в групи (по 4—5 дітей), вибирати ланкового і виконувати його вказівки. Вимоги до ланкового: добре малювати, поводитися по-товариському, справедливо розв'язувати конфлікти. Ланковому дається чітка інструкція про спосіб створення колективного ма-люнка.

Спочатку дошкільників розподіляють на ланки за при-близно однаковим рівнем технічних навичок, а пізніше — дітей з вищим рівнем навичок об'єднують з тими, у яких Цей рівень нижчий. Ланковий повинен надавати усім ви-конавцям якомога більше самостійності в розподілі обов’язків у групі і сам виконувати певну частину роботи. Спочатку ланкового вибирає вихователь, а пізніше діти роблять це самостійно. Ланковий організовує товаришів Для виконання спільного завдання і справедливо розв'язує суперечки.

Діти малюють на теми: «Транспорт нашого міста»; «Зи-ма»; «Новий рік у лісі»; «Птахи прилетіли»; «Весна»; «Тва-ринницька ферма» та ін.

3. ПІДГОТОВЧА РОБОТА ДО СЮЖЕТНОГО МАЛЮВАННЯ

Сюжетному малюванню передує попередня підготовка дітей. Вона може бути різноманітною: спостереження на екскурсіях і прогулянках з обстеженням об'єктів і предме-тів, розглядання картин та ілюстрацій, прослуховування лі-тературних і музичних творів, перегляд діафільмів, кіно-фільмів, телефільмів, лялькового і тіньового театрів.

Спостереження — це навмисне, планомірне сприймання предметів і явищ навколишнього оточення, організоване з якоюсь певною метою '. Вміння спостерігати треба ви-робляти в дітей з раннього і молодшого дошкільного віку. Спостереження — це один з основних методів дошкільного навчання. Значення цього методу полягає в тому, що в процесі спостереження дошкільники здобувають основні знання — дістають уявлення про предмети і явища навко-лишнього світу. Н. К. Крупська у роботі з дітьми важливе місце відводила спостереженням. У статті «Методи до-шкільної роботи на селі» вона зазначала: «Надзвичайно важливим завданням працівників дитячих садків, міських і сільських, є навчити дітей спостерігати, вміти фіксувати свій досвід і перевіряти його досвідом інших. Ці навички дають певний реалістичний підхід до всього навколишньо-го» 2. Розвиток спостережливості, розширення кругозору, виховання любові до рідної природи, її краси — усе це не-обхідне в процесі навчання сюжетного малювання.

У дошкільному віці спостереження дітей поверхове. Спостерігаючи за краєвидом (предметом), вони сприйма-ють лише окремі його деталі. А тому потрібно не тільки звернути увагу дошкільників на цікавий об'єкт (краєвид), а й поставити перед ними певне завдання. Для більшої активізації дітей під час спостереження вихователь звер-тається до них із запитаннями, привчає їх самостійно роз-дивлятися об'єкти. Важливо також, щоб у спостереження включалися різні органи відчуттів. І. П. Павлов довів, що фізіологічною основою зорового пізнання є спільна діяльність зорового, слухового, нюхового та інших аналізаторів. Чим більше аналізаторів бере участь у сприйманні, тим точніше, багатше, яскравіше й змістовніше уявлення. Отже, в основі ознайомлення дітей з навколишнім світом лежить наочність, безпосередній вплив предметів і явищ природи на органи чуттів дитини.

Готуючись до спостереження, вихователь повинен за-здалегідь вибрати місце, куди поведе дітей, продумати, як організувати спостереження, на що звернути увагу, щоб діти зафіксували у своїй пам'яті деталі об'єкта, що малю-ватимуть. Вибір місця для спостереження залежить від програмних завдань і віку дітей.

Спостереження треба обов'язково проводити за одними й тими самими об'єктами кілька разів на рік і в різні пори року (пізно восени, зимою, весною, влітку).

Під час першого спостереження за об'єктами вихова-тель тільки заохочує дошкільників до спостереження, ра-зом з ними милується красою об'єкта, формує в них за-гальні враження, розвиває естетичні