Під час розглядання репродукцій потрібно навчити дітей виділяти в картині головне, тобто сприймати її зміст. Це великою мірою залежить від правильного розуміння прос-торових зв'язків, якими художник передає сюжет, взаємо-відносин між зображуваними персонажами.

Важливо також розвивати уміння сприймати характерні деталі, ознаки предметів. Це допомагає глибше зрозуміти основний зміст картини. Іноді саме завдяки деталям можна збагнути суть зображеного, тобто через деталі підійти до головного.

Отже, ознайомлюючи дошкільників з' репродукціями картин, вихователь ставить такі завдання: формувати в ді-тей почуття прекрасного; вчити їх відшукувати головне в художній картині (сюжетно-композиційний центр); на-вчити сприймати засоби виразності, використані художни-ком для створення образу; розуміти задум художника.

Керуючись цими завданнями, визначають основні вимо-ги, яким мають відповідати твори мистецтва, що викорис-товуються для дітей:

1. Картини повинні бути реалістичними і високохудож-німи.

2. За своєю тематикою вони мають бути близькими й зрозумілими дітям. Діти повинні мати певний обсяг знань про явища і предмети, намальовані на картині.

3. Репродукції картин повинні діяти на дітей емоційно, викликати в них естетичні почуття. Тому в творах необ-хідні предметність, конкретність малюнків.

4. Використані художником засоби зображення змісту картини мають бути виразними й зрозумілими дітям.

Видатний педагог Є. О. Фльоріна так пише про вимоги до творів мистецтва для дітей: «Мистецтво для дітей по-винно бути багатим, різноманітним за змістом, за тим від-чуттям, які воно викликає, а також за художньою вираз-ністю. Одноманітність тематики, жанрів і прийомів вико-нання гальмує загальний і естетичний розвиток дитини».

Показ картини треба організувати так, щоб забезпечити естетичне сприймання твору.

В.О. Єзикеєва процес сприймання дітьми художньої творчості поділяє на кілька етапів. Так, на першому етапі дітей ознайомлюють із змістом художньої картини. На другу - аналізують ті засоби зображення, які є основними для вираження певної ситуації. Але не всі засоби зображення потрібно характеризувати відразу (кольорове рішення картини, зображення предметів у русі, композиційна.

На третьому етапі вихователь за допомогою запитань співвідносить сприймання картини з тими завданнями, які Давляться перед дітьми (наприклад: якими фарбами мож-на намалювати сонячний день або дерева восени, льодохід весною?). Під час розглядання репродукцій картин І.Левітана і А. Куїнджі «Березовий гай» вихователь звертає ува-гу Дітей на різні виражальні засоби. Картини про березо-вий гай-написані по-різному. А. Куїнджі використав у своє-му творі контрастні зіставлення світла і тіні, а «Березовий гай» І.Левітана насичений сонцем. Д. Куїнджі милувався в березовому гаю світлом, сонцем, барвами. Він побачив які красиві білі стовбури берізок на фоні голубого неба і на фоні залитої сонцем галявини.

І.Левітан також милується сонцем, світлом і фарбами, але все це зображує по-іншому. Під сонцем, що освітило берізки, їх смарагдово зелене листя, переливаються Іскря-ться стовбури берізок, густа зелень трави. На основі цих двох картин можна показати відмінність у засобах зобра-ження, використаних художниками в своїх картинах.

Спостерігаючи навколишню Дійсність, ми вчимо дітей помічати різне розміщення предметів у просторі. Для за-кріплення цих знань показуємо Дітям картини, ілюстрації, які допомагають наочно уявити, як предмети розміщуються у просторі.

Картини що їх діти розглядають перед сюжетним .-ма-люванням, допоможуть їм в художній формі відтворювати різноманітні явища природи: пізню похмуру осінь, різно-барвну золоту осінь, зимовий пейзаж, суспільні події-святкування Великого Жовтня, Дня Перемоги, побут і пра-цю радянських людей у різні пори року.

4. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ СЮЖЕТНОГО МАЛЮВАННЯ У ВІКОВИХ ГРУПАХ

Методи навчання сюжетного малювання

Методи навчання малювання в дитячому садку — це впорядковані способи спільної діяльності педагога і дітей, спрямовані на розв'язання навчально-виховних завдань, визначених «Програмою виховання і навчання в дитячому садку».

Методи навчання дітей дошкільного віку сюжетного малювання передбачають систему дій педагога, який орга-нізовує практичну і пізнавальну діяльність дітей, спрямо-вану на засвоєння елементарних законів побудови сюжет-ної композиції, розвиток дитячої зображувальної діяльно-сті, вироблення навичок і вмінь малювати окремі предмети.

Окремі складові частини методу в радянській дидак-тиці називаються прийомами навчання. Наприклад, демон-стрування і розглядання репродукцій картин художників, ілюстрацій. Цей прийом збагачує враження і уяву дітей, викликає естетичну насолоду, розвиває образне бачення. Розглядаючи репродукції картин, діти визначають, які фар-би дібрав художник, щоб передати стан природи, пору року, як поєднав їх. Вихователь зосереджує увагу на ком-позиції, виділяючи в ній головне. Наголошує, що головне, як правило, розміщене ближче до середини картинної пло-щини, подається великим розміром, виразним кольором, чіткою прорисовкою головних образів.

Методи і прийоми навчання перебувають у діалектичній єдності і можуть переходити один в другий. Проблему методів виховання і навчання глибоко досліджували ра-дянські дидактики А. М. Алексюк, Ю. К- Бабанський, І.Я. Лернер, М. О. Данилов, О. П. Усова, М. М. Скаткін та ін. Обговорюючи проблему методів виховання і навчан-ня вчені визнають правомірність існування різних класи-фікацій.

Навчаючи дітей виконувати сюжетні малюнки, насам-перед треба передбачати їхню творчість і додержувати принципу розвиваючого навчання. Адже навчання має не тільки озброювати дошкільників знаннями, а й виховувати, розвивати їх особистість. Сюжетного малювання здебіль-шого дітей навчають такими методами: інформаційно-ре-цептивним (або словесно-ілюстративним), репродуктив-ним, частково-пошуковим, дослідницьким.

Для забезпечення естетичного сприймання оточуючого і розуміння дітьми змісту, який вони зображуватимуть, за-стосовується інформаційно-рецептивний метод. Цей метод необхідний під час організації спостереження, екскурсії, бесід, обстеження дітьми предметів, іграшок, що зображу-ватимуться в майбутній композиції, розглядання репро-дукцій картин художників, окремих ілюстрацій.

Оскільки сюжетне малювання є засобом пізнання і відо-браження навколишньої дійсності, вихователь широко за-стосовує спостереження, тобто цілеспрямоване сприймання явищ природи, навколишніх предметів, які ввійдуть в май-бутню дитячу композицію. Спостереження можна поділити на систематичні, короткочасні, порівняльні. Перед спосте-реженням вихователь ставить мету, наприклад, обрати та-кий краєвид, який діти зможуть