Ось діти середньої групи повинні малювати на тему «Осінні дерева в нашому дитсадку». Вихователь вибирає такий куточок для спостереження, де б дерева були роз-міщені на одній лінії або по всій поверхні ділянки землі, але так, щоб не заслоняли одне одного. Під час спостере-ження діти милуються красою осінніх дерев, слухають ше-лестіння, розглядають дерева на відстані і ближче, обма-цують стовбури пальцями. Якщо спостереження за об'єк-тами проводиться за межами дитсадка, то це вже екскур-сія. Під час екскурсій, прогулянок треба вчити дітей спо-стерігати явища природи, навколишні предмети, розрізняти їх форму, будову, колір (залежно від освітлення і погоди). Чим багатшим буде життєвий досвід дітей, запас вражень, тим цікавішими будуть їх сюжетні малюнки.

Обстеження об'єктів (предметів) може відбуватись У природних умовах. Крім того, обстежувати можна різно-манітні іграшки, предмети побуту та інші предмети, які зображуватимуться в майбутній композиції. Наприклад,

у малюнках на теми: «Ми на птахофермі»; «На тварин-ницькій фермі»; «Ми доглядаємо тварин» (вдома, в кол-госпі, дитсадку) передбачено зображення птахів, тварин. Перед тим як проводити заняття із сюжетного малювання, найкраще побувати з дітьми на фермі, у зоопарку, у живо-му куточку дитсадка тощо. Коли немає можливості спосте-рігати живих тварин, птахів, то можна обмежитися вивчен-ням їх будови за допомогою іграшок або картинок. Щоб полегшити зображення, іграшки добирають із спрощеною формою.

Щоб діти змогли виконати малюнки на гему «На вули-цях міста», потрібно розглянути з ними іграшкові автобуси, трамваї, тролейбуси.

До бесіди вихователь вдається тоді, коли знає, що в ді-тей вже є практичний досвід, певний запас знань. Здебіль-шого бесіда проводиться під час демонстрування і роз-глядання творів образотворчого мистецтва. У процесі таких бесід дітей вчать розуміти зміст творів живопису, графіки, скульптури, зразків декоративно-прикладного мистецтва, окремі виражальні засоби (колорит, форму, компо-зицію).

Бесіда за творами образотворчого мистецтва проводить-ся здебільшого на початку заняття у формі запитань-відповідей. Бесіду треба ілюструвати репродукціями (однією-двома). Там, де є умови, корисно практикувати показ діапозитивів і фрагментів діафільму.

Аналізуючи сюжет картини, вихователь розвиває в дітей уміння визначати, яка пора року зображена, яка погода (сонячна, хмарна), а також відчувати настрій, який кар-тина викликає в глядача (радісний, сумний). Крім того, вихователь звертає увагу дітей на те, як художник роз-в'язав завдання, поставлені перед ними. Наприклад, він передав просторові явища (заслонення одних предметів іншими, зменшення розмірів віддалених предметів).

Форма бесіди може бути різною. Коли діти ще не мають потрібних знань, щоб розкрити зміст твору, вихователь спо-чатку сам розповідає про картину, а потім ставить їм за-питання. А якщо діти підготовлені до сприймання картини, вся бесіда може складатися із запитань і відповідей. На-приклад, діти готуються виконувати малюнок на тему «Зо-лота осінь». У вступній бесіді вихователь використав кар-тину І. І. Левітана «Золота осінь», щоб показати, як цю тему розв'язав художник. Бесіда проводиться за такими запитаннями:

Яку пору року намалював художник? Чому ви думаєте, це осінь? Сонячний чи хмарний день передав художник? Де на папері зображено небо, де — землю? Які дерева виші: ті, ЩО стоять далеко, чи ті, що ближче до нас? Чому? Чому річка намальована синім кольором? (Річку художник намалював синьою тому, щоб показати, що вода восени холодна.)

За допомогою інформаційно-рецептивного методу вихо-ватель ознайомлює дітей з новими способами передачі форм предметів. Коли діти малюють предмет вперше, педа-гог аналізує його з вихованцями, показує певну послідов-ність його зображення. Потім пропонує дітям молодшої групи намалювати, наприклад, зелену травичку. Для цього дає аркуші паперу, видовжені по вертикалі, щоб діти змог-ли намалювати високу густу траву. Ритмічно пензлем про-водить на аркуші смуги, примовляючи: «Травка-муравка в полі зросла». Після цього показу всі діти охоче почина-ють малювати, так само ритмічно повторюючи рухи пенз-лем. Проте вихователь демонструє, як малювати ту чи іншу модель тільки тоді, коли вважає, що діти погано засвоїли цей матеріал. Показуючи, як малювати окремі частини предмета, як розміщувати зображення на папері, правиль-но визначати положення предметів у просторі, вихователь спирається на знання дітей.

Темп показу зображення має бути повільним, чітким і супроводжуватися поясненням вихователя. Слово педа-гога повинно бути образним, емоційним і викликати у дітей позитивні емоції.

Наприкінці заняття вихователь оцінює роботи дітей, вчить їх аналізувати свої роботи і роботи товаришів. За-питаннями з'ясовує, що вони намалювали правильно, ви-разно і що треба виправити. Запитання дітям даються короткі й чіткі, прості, зрозумілі за змістом.

В аналізі й оцінюванні робіт повинні брати участь не тільки активні діти, а й малоактивні. Після обговорення вихователь висловлює свою думку.

В аналізі роботи треба виділити уміння дитини пере-давати в сюжетному малюнку характерні особливості бу-дови предметів та їх пропорції; уміння розміщувати пред-мети на аркуші паперу; уміння послідовно виконувати малюнок; виділяти головне в сюжетному малюнку не тіль-ки розміром, а й кольором, чіткою прорисовкою і місцем його на картинній площині.

Даючи дітям запитання, вихователь спонукає їх само-стійно закріплювати здобуті знання, активізує їхню діяль-ність. Наприклад:

Вихователь. Скажи, Оленко, чи правильно, що Миколка зобразив будинки і дітей однаковими за розмі-ром?

Оленка. Не правильно.

Вихователь. А чому неправильно?

Оленка. Тому що діти не можуть бути такими висо-кими, як будинки.

Вихователь. А як треба намалювати?

Оленка. Дітей потрібно намалювати меншими.

Так педагог цілеспрямовано озброює дітей знаннями про предмети і явища навколишнього світу, про елемен-тарні закони композиції.

Репродуктивний метод у сюжетному малюванні застосо-вується для закріплення набутих умінь зображувати окремі предмети в єдиній композиції.

Цей метод активізує дитячу зображувальну діяльність, яка поділяється на відтворюючу (репродуктивну) і творчу.

Щоб вихованці привчалися самостійно зображувати предмети,