щоб краще розвивалися їхня увага, пам'ять, від-чуття кольору, форми предметів, композиційні уміння, до-цільно давати завдання, спрямовані на закріплення знань, вироблених навичок і умінь. Наприклад, створюючи ма-люнки на теми: «Дерева на нашому ігровому майданчику»; «Осінній гай»; «Ялинковий (або березовий) ліс»; «Зимовий ліс», діти відтворюють дерева, правильно розміщуючи зоб-раження на аркуші паперу. Якщо діти малювали окремо птахів і тварин, то в сюжетних малюнках («Пташки клю-ють зерно»; «Зайчиха із зайчатами на прогулянці») вони не тільки закріплюють вироблені навички, а й об'єднують предмети в сюжетну композицію, набувають елементарних знань про закони її побудови.
За даними останніх досліджень, у навчанні дошкільни-ків сюжетного малювання застосовують частково-пошуко-вий і дослідницький методи навчання (Т. С. Комарова. Т. Г. Казакова). Ці методи спрямовані на самостійне роз-в'язування дітьми зображувальних завдань, на розвиток їх творчого мислення, уяви.
Частково-пошуковий метод передбачає поелементарне навчання творчої діяльності. Наприклад, дітям пропонує-ться намалювати рибок в акваріумі на фоні кольорового паперу (голубого або синього). Щоб навчити їх створю-вати просторову композицію малюнка, треба запропонува-ти розмістити образи на аркуші паперу в різних положен-нях: одна рибка пливе в глибину, друга — піднімається на поверхню води, третя — пливе зліва направо. Для активізації дітей доцільно показати репродукцію картини, ілю-страцію, де зображено рибок в різних положеннях.
Можна проаналізувати з дітьми епізоди української народної казки «Колосок», які відтворюватимуться дітьми в малюнках. Вихователь пропонує дошкільникам такі за-питання: Як показати на малюнку, що Півник знайшов колосок і кличе мишенят? Як намалювати мишенят, щоб було видно, що вони ледарі і не хочуть молотити колосок? Як показати на малюнку, що Півник змолотив колосок? Як краще розмістити головних персонажів на аркуші паперу?
Отже, у кожному завданні треба виділити зображу-вальні дії, що мають виконуватись під керівництвом вихо-вателя, а також ті, які розв'язуватимуться дітьми само-стійно, без зайвих вказівок і показу.
Частково-пошуковий і дослідницький методи в навчанні сюжетного малювання іноді застосовуються одночасно. Адже обидва методи спрямовані на навчання дітей пошуків самостійного, творчого рішення композиції сюжетного ма-люнка.
Дослідницький метод вихователь застосовує тоді, коли пропонує виконати самостійно творчі завдання: відобрази-ти сюжет літературного твору, створити композиції на тему навколишньої дійсності, виконати сюжетний малюнок за задумом. Завдяки дослідницькому методу в дошкільників розвиваються самостійність, ініціативність, творчий підхід до малювання. Діяльність педагога при цьому спрямовує-ться на формування в дітей художнього задуму, активіза-цію досвіду для творчого розв'язування завдання.
Запитання для перевірки
Яке значення сюжетного малювання?
Які завдання має сюжетне малювання?
На які види поділяється сюжетне малювання, та які має форми?
Що таке ілюстративне малювання?
Яке малювання називається тематичним?
Які існують методи навчання сюжетного малювання?
Література
Авансова В.Н. “Обучение самых маленьки в детском саду”. М. “Просвещение”, 1968 р.
Игнатьев Е.И. “Психология изобразительной деятельносты детей”. – 1961 г.
Т.Г. Казакова. “???? Младшые дошкольники”, М., “Просвещение”, 1971 г.
Комарова Т.С. “Обучение детей технике рисования”. М., “Просвещение”, 1976 г.
Комарова Т.С. “Занятие по изобразительной деятьности в детском саду” – Москва, 1991 г.
“Художественное творчество в детском саду” Под редакцией Н.А.Ветлюгиной, 1974 г.
“Художественное творчество и ребенок” Под реакцыей И.А.Ветлюгиной. М., “Педагогика”, 1972 г.
Н.Т.Кириченко “Сюжетне малювання в дитячому садку” – Київ, 1986 рік.
Сакулина Н.Т. “Рисование в дошкольном детстве” – М.: Просвещение, 1965.