Культура спілкування в професійній діяльності працівників органів внутрішніх справ. Правила спілкування з окремими категоріями громадян.
План.
Культура спілкування. Поняття та види спілкування.
2. Основні принципи.
3. Культура спілкування з громадянами.
Спілкування є однією з центральних проблем, крізь призму якої вивчаються питання сприймання й розуміння людьми одне одного, лідерство й керівництво, згуртованість і конфліктність, міжособистісні взаємини та ін. Спілкування допомагає глибше розглянути процес міжособистісної взаємодії та міжособистісних взаємовідносин.
Культура спілкування – це вміння встановлювати зворотний зв’язок, відгукнутися на думки, почуття, турботи й проблеми іншої людини (це стосується всіх рівнів спілкування). Форми спілкування змінні, сутність спілкування – незмінна.
Головні принципи спілкування і рекомендації до них:
Відмінність між мовним і немовним спілкуванням.
Спеціалісти в області людського спілкування вважають, що приблизно 55% інформації ми отримуємо при немовному спілкуванні, яке супроводжує мовний контакт (міміка, жести). Приблизно 38% інформації дають нам голос, висота тону, тембр, і тільки 7% - зміст сказаного. Це означає, що ви можете чути одне, але, якщо Вам здається, що Ваш співрозмовник у дійсності відчуває або має на увазі зовсім інше (судячи, наприклад, по немовним доповненням, інтонаціям голосу), то довіра може бути підірваною або ви сприймете людину негативно, всупереч її сподіванням.
Таким чином, якщо ви розмовляєте і відчуваєте усе зростаючу між вами та вашим співрозмовником недовіру, відчуженість і недоброзичливість, зупиніться на хвилину. Запитайте себе, чи не пов’язане це з невідповідністю змісту й манери викладання інформації. Мова міміки хоча і важко, але піддається контролю. Зрозумівши причину, ви зможете спробувати виправити помилку.
Якщо ви відчуваєте відмінність між сказаними словами і характером немовного спілкування, то у цьому разі буде дуже корисним відкрите обговорення даного питання. Потім, привертаючи увагу до зазначеної вами невідповідності, ви можете показати опоненту, що ж він має на увазі насправді. Зробіть ці зауваження приязно, необразливо, якщо можете, використовуючи ввічливі, м’які інтонації і говорячи, головним чином, про свої сприйняття і почуття. Поважне відношення змусить іншу людину допомогти вам зрозуміти її, оскільки ви щиро бажали б розв’язати проблему, що постала перед вами. Наприклад, ви могли б сказати так: “Я відчуваю, що ви у зв’язку з чимось розгнівані, судячи з тону вашого голосу, хоча і стверджуєте інше. Я хотів би дізнатися, чи можемо ми обговорити це питання так, щоб улагодити все, що вас турбує”.
Відкрито говорячи про своє сприйняття, ви надаєте іншій людині можливість виразити приховані почуття або обговорити приховані проблеми (які, як правило, існують, оскільки ви відчули зазначену невідповідність). Це дозволить вам безпосередньо розглянути такі проблеми, які провокують конфлікт, замість того, щоб залишати їх на поверхні.
Проблема прихованих або хибних припущень.
Початок будь-яких взаємовідносин передбачає деякі вихідні припущення. Вам необхідно бути готовим коректувати припущення інших людей по відношенню до вас, якщо ці припущення не відповідають дійсності.
Неправильні припущення можуть привести до конфліктів усіх типів. Тому кращий спосіб уникнути таких ситуацій – не робити поспішних висновків і не діяти за хибними припущеннями. З цією метою дотримуйтеся наступних рекомендацій:
у випадку нечіткого чи невизначеного спілкування, оцініть якою мірою ваші припущення базуються на фактах, а якою – на ваших почуттях;
розгляньте можливість альтернативної теорії і запитайте самого себе, чи має сенс поведінка іншої людини з цієї точки зору. Тобто, якщо у вас є хоч найменший сумнів у відношенні справедливості вашого вихідного припущення, з’ясуйте це питання до кінця у відвертому спілкуванні. Задавайте питання або збирайте підтвердження правильності вашої теорії;
якщо є можливість, поділіться своїми спірними припущеннями з людиною, яка є об’єктом цих припущень. Така відкритість в обговорюванні допоможе розрядити ситуацію. Крім з’ясування питання, чи були ваші припущення правильними чи ні, обговорення відкриває можливість принесення вибачення, пояснень, відновлення взаємовідносин.
Якщо у зв’язку з невірними припущеннями виник конфлікт, застосовуйте вже зазначені принципи, оскільки ви можете зупинити процес розгортання конфліктної ситуації, тільки розкривши ці припущення.
Таким чином, найкращим способом запобігти конфлікту є відкрите обговорення основоположних припущень (ваших або іншої людини). Визначте, що в них вірно, а що – ні, і пом’якшіть усі твердження або дії, зроблені згідно хибних припущень.
Проблема недостності спілкування
Іноді, навіть коли створюється враження, що людина говорить щиро, вона приховує важливу інформацію. Це – випадок недостатнього спілкування, коли, щонайменше, одна людина приховує істинні почуття, думки або бажання. У цій ситуації люди часто дратуються або ображаються, коли не отримують від інших того, на що сподівалися, або коли інші діють всупереч їх очікуванням. Але при цьому вони не говорять чітко про те, що їх турбує. Іншим же тільки залишається сподівання вгадати їх думки.
В іншому випадку, люди не намагаються прояснити те, що їм було незрозуміло з якогось повідомлення. Це також випадок недостатнього спілкування. Дана ситуація може привести до неадекватних дій, що спричинить розвиток конфлікту. В період недостатнього спілкування, проблема, пов’язана з цим, буде посилюватися, поки ця недостача не поповниться.
Отже, ключ до рішення проблеми недостатнього спілкування полягає у поповненні цієї недостачі. Будьте відкритими, говоріть про все, що приховується або що незрозуміло.
Щоб уникнути проблем, пов’язаних з недостачею спілкування, дотримуйтесь таких рекомендацій:
запитайте самого себе, чи говорите ви те, що думаєте. Чи є в тому, що сказано вами, що-небудь таке, що може виявитися незрозумілим для іншої людини, або може бути нею неправильно проінтерпретоване? Ви повинні стежити за деякими ознаками, які свідчать про те, що інша людина вас не розуміє,