Кілька слів про назви хороводів. Деякі з них походять від основного, центрального персонажа (чи персонажів): "Білоданчик", "Ой ти, Ганнусю", "Васильок", "Чорнушко", "Молодець", "Теща і зять", "Галя", "Дід та баба", "Дудар" та інші; е назви, що підказані ідеєю, сюжетом хороводу: "Мак", "Просо сіяли", "Хміль", "Огірочки"; що підкреслюють оточення, в якому вони створені: "Коваль", "Бондар", "Шевчик" тощо; назви, в яких відбиваються повадки звірів, птахів: "Бичок", "Коза", "Заїнько", "Перепілка", "Голуб-голубочок", "Журавель"; відображаються явища природи: "А вже весна", "Дощику", "Вітерець", "Хурделиця" тощо. І нарешті, окремі назви виникли як наслідок впливу основних структурних побудов, провідного танцювального руху, малюнку, що превалює у хороводі: "Кривий танок", "Мости", "Ключ", "Плету, плету лісочку", "Дрібушечка", "Вибиванець", "Ворітця"; походять від предмета, з яким виконується хоровод: "Стрілка", "Марена", "Вербиченька"; є відбитком місцевості, в якій з'явився хоровод: "Подоляночка", тощо.