такі вишиванки, як і в коханих, бо кожна вигаптувала по два рушники. Темп музики прискорюється. Виконавці танцюють, утворюючи велике коло, яке потім перетворюється на струмочок. Так само непомітно, як і вийшли, танцюристи залишають кін, поступово розмережуючи кружала.
Балетмейстер Н.Уварова використала основний композиційний мотив коло-кружало і побудувала на цьому поетичний номер. Кружала плетуться упродовж усього танцю, непомітно виникають одна за одною фігури: заводять кружала, півкола, пов'язування рушниками тощо.
До гурту всіх зберемо, ..
Кружала заведемо,
Кружала заведемо,
Суджену виберемо,
-співають хлопці, вибираючи собі суджену.
Єдиний композиційний прийом проходить червоною ниткою у "Партизанах" І. Мойсеева. Народились вони 1951 року і виконуються в кожному концерті ансамблю. Це хореографічна класика, на ній вчиться і вчитиметься ще не одне покоління балетмейстерів-народннків. Експозиція, у якій глядач знайомиться з героями-партизанами, будується на єдиному композиційному принципі - перехідному кроці кіннотників, який . у подальшому матиме розвиток у навчальних скачках маси образу бою. А поки шо в кудлатих папахах, чорних бурках з автоматами напереваги їдуть стомлені партизани по двоє, потім по троє, четвірками, вісімками. Ось один із них задрімав на ходу, два побратими про щось тихенько "розмовляють", однин награє на гармошці, хтось п'є з фляги воду. Вісімки перетворюються на зигзаги, лінії - поступово темп прискорюється. Розвідники побачили ворога. Бурки залишились у глибині кону, і на кону запеклий бій. Сцену бою балетмейстер відтворив неповторно, виділив солістів, які в своїх монологах, діалогах демонструють волю до перемоги, сміливість, мужність. Запам'ятовуються партія партизана, якого наздогнала ворожа куля, медсестра, яка виносить його з поля бою, козак-дончах із шаблею, дівчина-партизанка, яка по колу виконує найскладніші чоловічі рухи-оберти на колінах, два дідусі-партизанн та інші.
Бій закінчено, і знову партизани на марші, їдуть назустріч ворогові, повторюючи пластичний мотив, з якого починався танок. Героїчна хореографічна поема цікава і тим, що балетмейстер надзвичайно тонко поєднує лексику російського, українського, грузинського та інших національних народних танців, елементи військової джигітовки, фехтування. Провідна ідейно-тематична спрямованість твору - засобами пластичної мови танцю розкрити героїку та єдність народів у важкі роки випробування під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.