У "Кривому танці" можуть бути і дві провідниці чи провідники. Як тільки-но провідники достатньо закрутять свої ключі, подається команда: "Ключі, додому". Усі виконавці Намагаються швидше потрапити до свого ключа й стати на свої місця. Та ключі кілька разів переплетені між собою, і тому в грі завжди бувають сміховини: хтось запізнився, хтось упав, хтось став не на своє місце, а хтось побіг у протилежний бік тощо. Інколи після "Кривого танцю" розігрують фанти, але ця гра вже відноситься до пізніших нашарувань.

Один із типів хороводів "Накручувати клубок" (спіралі). Тут зустрічаємо цікавий ігровий момент - вибір пари. У гаївці "Черчик" дівчата та хлопці стають у коло, вибираючи дівчину (хлопця), яка входить у середину кола. Крім цього, з числа учасників вибирають хороводницю (чи хороводника), яка "накручує клубок", тобто завиває спіраль навколо солістки (чи соліста). На останні слова:

А ви, хлопці, поспішайте,

Кожний пари ся шукайте,

Най ся лишить красавиця,

Чорні очі, білі лиця-

усі розбігаються, шукаючи собі пари (в тому числі і солістка чи соліст). Той, хто залишається-без пари, стає всередину, і хоровод починають спочатку.

Хороводи типу "Півколо" мають кілька видів. ; "Півколо" звичайне. У хороводах цього виду учасники, співаючи, імітаційними рухами відтворюють зміст хороводу . Наприклад, "Посаджу я грушку" всі співають і показують, як вони садять дерево, як воно росте, цвіте, як струшують груші тощо

“Півколо” з солістами. Надзвичайно цікавого є гра "Ой Василю". Виконавці стають у півколо. Василь - усередині. Хороводник передає півколу різні рухи, імітуючи робочі процеси. Учасники повторюють за хороводником (шити, вишивати, косити сіно, поливати грядку, рубати дрова, місити тісто тощо). Якщо Василь відгадає робочий процес, то сам вибирає собі заступника, коли ж ні, то гра триває. І ' Два "півкола". У хороводі "Вінок" маємо два півкола (дівчат і хлопців), які стають одне проти одного. Оригінальність цього хороводу полягає в тому, що хороводних забирає поступово з півкола дівчат /по одній дівчині/ . Врешті-решт, два півкола зливаються в одне.

В українських хороводах типу "Загальне коло" також маємо кілька видів. Загальне коло - це найтиповіша форма композиційних побудов українських веснянок, гаївок. Зауважимо, що в усіх словенських народів побутує звичай ставати в коло при виконанні тієї чи іншої пісні.

Найхарактерніша схема руху по колу в хороводі "Посолонь" - просування за ходом годинникової стрілки. Так водять більшість веснянок, русальних хороводів.

У композиційному плані також є цікаві положення, коли виконавці-парні номери, не роз'єднуючи рук, йдуть у коло. У подальшому парні номери повертаються на свої місця, а непарні - йдуть у коло.

Можливі й інші варіанти. Так, у хороводі "Ой там, на моріжку" учасники ведуть хоровод і посолонь, і проти сонця, сходяться до центру і розходяться. Текст останнього куплета підказує, що на закінчення не виключається імпровізаційний сольний танок.

У тому разі, якщо хоровод складається з двох замкнутих кіл, виконавці у внутрішньому колі можуть підносити з'єднані руки вгору, а в зовнішньому, контрастуючи, - опускати вниз.

Характерні для хороводів побудови різноманітних ворітець: двоє дівчат з'єднують руки, - одна ліву, друга праву, - підносячи руки партнерок угору. У ці ворітця проходять одне за одним учасники хороводу-ключа або двох ключів (у другому прикладі). Один із різновидів - ворітця у колі. Дві дівчини підносять; руки вгору, у ворітця проходять усі учасники, Вивертаючи коло. З характерних масових положень слід відзначити "зірочки11 малі, середні та великі (учасники з'єднують праві чи ліві руки в центрі і просуваються по колу). Існують варіанти "зірочок". Так, у "Метелиці" частина учасників (через одного) випрямляють ноги у середину кола, їх підтримують за руки і одночасно просуваються по колу.

Доцільно нагадати і про побудову гуцульських хороводів дівчата сидять на з'єднаних руках у хлопців, які рухаються по колу. Руками дівчата тримаються за плечі парубків і у деяких чоловічих хороводах (особливо гуцульських, юнаки кладуть випрямлені руки на плечі один одному).

Надзвичайно оригінальна побудова гуцульського чоловічого танцю-гри "Вежа" ("Дзвіниця"): одне (верхнє) коло виконавців стоїть на плечах у іншого (нижнього) кола. Руки танцюристи піймають на плечах і в такому положенні просуваються по колу. Цікаво, що так звані двох'ярусні хороводи характерні для багатьох гірських народів (грузинів, вірмен, чорногорців тощо).

Коло з солістом. Дівчата водять хоровод навколо солістки і, згортаючись до неї, просять виконати ту чи іншу дію (хоровод "Козлик"). У хороводі "Зайчик" солістка (чи соліст) не тільки імітують дію, а й повинні наприкінці хороводу-гри упіймати собі заміну.

Коло з двома солістами. В хороводній грі "Мак" дві дівчини виходять на середину кола, а решта учасників вивчають їх, як треба сіяти, полоти, сапати тощо. Дівчата повторюють ці рухи. На закінчення всі, сплеснувши у долоні, розбігаються, а дівчата-солістки ловлять собі заміну.

Солісти в колі та поза колом. Декілька солістів. У хороводній грі "Пиво" соліст перебуває поза колом, а дівчина - в колі. Між хлопцем, з одного боку, і дівчиною та всіма учасниками, з іншого - відбувається діалог. Зміст його - хлопець намагається викупити дівчину. На закінчення дівчина втікає з кола, хлопець її ловить.

У хороводі "Козлик" декілька "козликів" стають у коло, а решта учасників ставить перед ними