балетмейстера є і* художнім прийомом, що у даному контексті абсолютно припустимий, є даниною традиційному танцю "Плескачу", який у далекому минулому був чоловічим танцем з плесканням на халявах, стегнах і т.д.
Другий момент - це використання прийому наростання з поступовим припиненням дії. На початку танцю одна за одною з'являються дівчата (тут підкреслено цнотливість і ліричність українських веснянок), а після виконання номера вони так само одна по одній залишають кін. З останнім звуком зникає і солістка.
Композиційні прийоми народносценічної хореографії надзвичайно різноманітні. Розглянуті взірці застосування цих засобів виразності у практичній діяльності балетмейстерів-постановників - це лише незначна частка того, що маємо в сучасному українському народносценічному танці.
Збагачення арсеналу композиційних прийомів у творчості митців-хореографів - одне із завдань сучасного народного танцювального мистецтва.