Реферат на тему:
Сюжетні танці
За тематичним принципом сюжетні народні танці поділяються на такі групи: трудові - з атрибутикою та без неї; танці, в яких відтворюються явища природи, характер, повадки, темперамент домашніх звірів, тварин, птахів, трудові процеси з використанням знарядь, засобів виробництва; танці, в яких відображаються сімейний побут, громадське життя, чітко окреслюється характер людини у взаєминах, стосунках з довкіллям (ліричні, жартівливі), героїчні. .
Трудові сюжетні танці
1. МАК. Трансформований з однойменного хороводу. Текст красномовно розповідає про хореографічну дію за рухами, якими вона супроводжується. Отже, у танці беруть участь дівчата, чи діти та соліст (солістка), який перебуває у центрі замкненого кола, чи півкола.
Мак, мак, моя маковочка,
Золотоя головочка!
Станьте ви, дівки,
В червоний мак.
Дівчата танцюють навколо соліста і ведуть з ним діалог, відтворюючи в повторі дію соліста.
- Козачок, чи посіяв ти мачок?
- Посіяв.
- Козачок, чи посходив мачок?
прополюють мак, уявляють макове цвітіння тощо і,
Мак, мак, моя маковочка,
Золотая головочка!
Та станем ми мак
Трусить - колотить.
цих слів виконавці в буквальному розумінні трусять, який ніби пручається, виривається поки не розірве рук у це втече - місце займає інший.
Лексика: бігунці, тинки, вихиляси, імітація трудового процесу.
Композиція. Замкнене коло з солістом.
Музика. Розмір 2/4. Темп - швиденько.
ЛЬОНОК. Жіночий сюжетний танець. Сюжетна основа, а вона впливає на добір лексики і композиційної побудови (сіяння льону, прополка, обробка, сушка, тріпання, прядіння), інколи як кінцевий результат - виготовлення тканини, з якої вишивають шиють та мережать сорочку:
На полях широких я сіяла льон,
Ой, сіяла, сіяла льон.
Я сіяла-приговорювала.
Чоботами я пристукувала:
- Ой, удайся, удайся, мій льон,
Ой, удайся, мій синенький,
Ой, вернися, дружок миленький,
й, вернися ти додомоньку,
Слобони мою головоньку,
Льон, мій льон!
Лексика: бігунці, тинки, дрібушечки. Притупи та вибиванці, нескладні оберти, повороти.
Композиція. Танець будується у формі повтору рухів солістки. В основному це - півкола, кола, горизонтальні та діагональні лінії. На приспіві, власне, йде демонстрація технічних можливостей виконавців.
Музика. Розмір 2/4. На заспіві темп спокійний, а на приспіві прискорюється.
Виконання. Цікаві постановки В.Починка "Поліський льонок", Л.Калініна "Льон". У нашій постановці використана атрибуція - хустина (зверху - блакитна, а зворотний бік має два кольори - зелений та жовтий). Льон проростає, і дівчата використовують зелений колір, квітує - блакитний, визрів -жовтий. Льон на Україні не є основною сільськогосподарською культурою, а тому побутує цей танець на Поліссі, у деяких районах Рівненщини, Волині. Танець з такою назвою зустрічаємо в Росії, Білорус:, Литві, Польщі.
ГРЕЧКА. Як і попередній, цей танець відтворює трудовий процес вирощування та збирання урожаю цієї культури. Танець жіночий. Є варіант "Гречена каша" ("Чумацька каша") з елементами гумору, в якому можуть брати участь і дівчата:
Гречку сію, горох товчу,
- Хлопців люблю, заміж хочу.
Гречку сію, посіваю
- Хлопців люблю - умліваю!
і далі:
Цілу зиму кохав, кохав,
-А на зиму відгіолохав.
Ой, мамуню, буде зле,
-Як він мене не візьме.
Лексика: тинки, вихилясники, дрібушечки, притупи. Композиція. Коло, коло в колі, вертикальні та фронтальні побудови і ін.
Музика. Розмір 2/4; темп помірний.
Побутування. Рівненська, Волинська, Тернопільська, Вінницька, Полтавська області.
ХМІЛЬ. Танець відтворює трудові процеси сіяння, вирощування, збирання культури, іноді у розвитку сюжету - жартівливі елементи, пов'язані з варінням браги, пива тощо. Лексика. Нескладні ходи, біги, припадання, упадання. Композиція. Горизонтальні лінії, змійки у колах, ворітця, вертикальні побудови, імітуючи хміль, що в'ється, його сушіння, збирання в кошики тощо.
Музика. Розмір 2/4. Зазвичай, це - одна з місцевих польок. Зустрічається в сценічних варіантах і спеціально написана. Цікаві сценічні варіанти створили М.Сатановський "Поліський льон", П.Вірський "Хміль".
КОСАРІ. Масовий чоловічий танок. Підготовчі роботи: кіс, підгін окісся.
Робочий процес: покіс, збирання в копички. Інколи танець будується як змагання двох груп. Лексика: усі варіанти тинків (низькі, високі), вірьовочки, полі, присядки, вибиванці.
Текст розкриває архітектоніку номера і підказує його позиційне вирішення:
Вийшли в поле косарі
Косить ранком на зорі.
Приспів:
Гей, нуте, косарі,
Бо не рано почали.
Хоч не рано почали,
Та багато утяли.
І далі абсолютно точна вказівка на розвиток сюжетної лінії:
До обіду покосили,
Гострі коси потупили.
По обіді спочивали
Гострі коси поклепали.
Увечері холодком
Клали копички рядком,
А в стоги як помитаєм,
То добряче погуляєм!
Композиція. Нескладні, загалом фронтальні побудови. У сценічних варіантах - покіс, копиця тощо.
Музика. Широка, розлога, розмір - 2/4. Якщо друга частина віється у формі змагання - динамічна, весела, швидка.
Виконання танців з подібним сюжетом побутує на всій території України та у багатьох народів.
ОБЖИНКИ. Танці в супроводі пісень, що входили до літньо-осіннього циклу, були пов'язані з польовими роботами -жнивами. Цей жниварський обряд включає в себе три різні за часом дії і, власне, різну хореографію, пісні, примовки. Першими йдуть ажинки, потім жнива і нарешті - обжинки з усіма проміжними ритуалами.
Отже, зажинки. Коли жито, пшениця та ячмінь дозрівають, господиня бере хліб-сіль, громичну свічку і йде в поле зажинати шву. Громичні свічки вважались святими, бо їх разом з водою світліли на Стрітеяня, щоб під час грози оберегти людей грому. Господиня вижинає серпом перший сніп, несе додому і ставить на покуті перед образами. Цей сніп вважає святим. Перед засівом його обмолочують і змішують з насіння солому від нього згодовують худобі, аби не хворіла.
Як свідчать слова пісні, в цьому обряді обов’язки виконувався танець. На жаль, в етнографічній літературі про мало сказано. На практиці, крім незначних спроб театралізація цього обряду у самодіяльних колективах належної уваги йому не приділено.
Другий етап роботи у полі - жнива. Наші пращури не знали комбайнів та іншої техніки і після свята Петра і Павла тиждень по святі,
