завжди буває однобортою і застібається посе-редині грудей на гаплики.
В останній час в Україні було модно шити кожухи чумаркою з відкладним хутряним ко-міром.
Чемліт
Чемліт шиється з тонкого фабричного сукна білого кольору, з коміром та відлогами на рукавах, що оздоблені чорним оксамитом, а часом і вишиті барвистими вов-няними нитками.
Чемліти були колись переважно жіночим одягом. Тепер цей одяг є великою рідкістю і трапляється тільки в околицях Києва.
Полотнянка
Полотнянка — це свита, яка шиється не з сукна, а з полотна. Найбільше поширені по-лотнянки в околицях Львова та далі на захід в Галичині. Через те, що полотнянку можна прати, її часом одягають і зимою поверх су-конної свити і це надає одежі святкового ви-гляду.
Юпка
Юпка — це верхній одяг жінок, що своїм виглядом нагадує свиту тільки вона шиється не з овечого сукна, а з черкасину або китайки. Шиється юпка без коміра, з вузькими довгими рукавами, а ззаду з" «вусами» такої самої бу-дови, як у жіночої корсетки, Бувають юпки до трьох, п'яти і до семи «вус». Колись ті «вуса» були прикметою заможности: чим багатша жін-ка або дівчина, тим «вусів» було більше. За ко-зацьких часів юпка оздоблювалась «золотим узороччям», а тепер обшивається лише чорним або темночервоним оксамитом.
Крій юпки дуже подібний на крій жіночої корсетки, тільки юпка довша і шиється з ру-кавами, а корсетка, як відомо, коротша і без рукавів.
Колись були ще «байкові юпки», що їх ти-ли з зеленої або червоної байки. Така юпка обшивалася вся від гори до низу «мушками» — клаптиками червоної матерії, якщо сама юпка була зелена, або навпаки — нашивалися зелені «мушки», якщо юпка була червона. Цей досить оригінальний вид юпки тепер уже є ве-ликою рідкістю.
Жупан
Жупан — це типовий одяг козацьких часів на Україні, що, на жаль, дуже мало зберігся серед сучасного населення.
Жупан шився з синьої китайки або з добро-го сукна фабричного виробу. Крій чоловічого жупана буває двох видів: жупан без коміра, що нагадує свиту, і однобортий жупан зі стоячим коміром, з «вусами» ззаду, що нагадує чемерку. Жіночий жупан був набагато кращий ніж жупан чоловічий, хоча жіночий жупан своїм кроєм подібний до звичайної свити. Шився жіночий жупан з тонкого сукна бла-китного або темночервоного кольору, з двома «вусами», що оздоблювалися золотими шнур-ками або позументами. Такими ж оздобами іноді обшивалися і всі шви на жупані. Такі жупани були лише парадним одягом, що вби-рався з нагоди якоїсь небуденної оказії.
Комір жіночого жупана був відкладний, за-округлений і обшивався чорним або темно-вишневим оксамитом, а часом були коміри і з бобрового хутра. Відвороти на грудях обшива-лися парчею, або тим самим матеріялом, що ним обшивалися закавраші на рукавах, най-частіше це був оксамит.
Як жіночий так і чоловічий жупан був не селянським, а козацьким і шляхтянським одя-гом.
Капота
Серед міщанок західніх земель України по-декуди ще й досі зберігся верхній одяг, що називається капота. Своїм кроєм і виглядом капота подібна на жіночий жупан. Капота так само шиється до двох «вусів» по боках спини і так само розшивається позументами по швах, але має дуже довгий і широкий заокруглений комір з сивої кожушанки. Такою ж кожушан-кою обшивалися і поли каптана та ввесь низ навколо.
Шиється капоту з сукна, але завжди темні-шого кольору ніж жупан. Капота має великий викот біля шиї, щоб видно було намисто та дукачі.
Кунтуш
Характеристичною особливістю кунтуша є довгі і вузькі рукава з широкими прорізами повздовж. Через ці прорізи просувалися руки, а саміж рукава звисали додолу, або їх відки-дали через плечі на спину. Шляхта і високі козацькі старшини шили свої кунтуші з шов-кових або парчевих дорогих тканин. Інші про-шарки населення, для яких такі кунтуші були задорогі, шили цей одяг з тонкого сукна. Су-конні кунтуші обшивалися галунами та кольо-ровими шнурками.
Кунтуші були не тільки чоловічим, а й жі-ночим одягом. Різниця поміж чоловічими і жі-ночими кунтушами полягала в тому, що чоловіки одягали під кунтуш жупан або піджупанник і вузькі рукава того одягу просовува-лися у подовжні розрізки кунтушових рукавів. Жінки під кунтуш жупан не одягали, а при-шивали додаткові вузькі рукава з іншого матеріялу, іншого і якістю, і кольором. Одягнув-ши додаткові рукава на руки, жінка просову-вала їх у подовжні розрізки кунтушового фаль-шивого рукава. Отже, жіночий кунтуш мав аж дві пари рукавів: одна пара справжніх, а друга фальшивих.