РЕФЕРАТ

Сучасна західна культура

План

Вступ.

Свобода і насильство.

Елітарність і масовість.

Плюралізм та уніфікація.

Технізація.

Культура нового часу. Постмодерн.

Висновок.

1.Вступ

У XX ст. європейський тип культури поширився далеко за межі Європи, охопивши інші континенти - Америку, Австралію, і ввійшов у тій чи іншій мірі в життя азіатських і африканських країн таких як Японія, Сінгапур, ПАР. Культура європейського типу вже характерна не лише для Європи, її тепер називають "західною культурою". Відтепер можна говорити про наявність загальних рис, типових для західної культури в цілому, як і в своєрідному вигляді виявляються і в культурах інших країн.

Сучасна західна культура виключно динамічна. Практи-цизм, індивідуалізм, погоня за матеріальними благами специфічне відношення до часу ("час - гроші" ) багато в чому руйнують уста-лені в попередні епохи ідеали людської поведінки, людських взаємовідношень. Це культура, заснована на підприємництві, бізнесі, діловитості. її головні герої - люди, що вміють заробляти гроші. У ній ціняться активність, раціональність, професіоналізм.

Великий вплив на змістовну на-повненість сучасної західної культури справили усі ті досягнення, що відбу-лись у різних формах матеріальної і духовної культури; винаходи в галузі електронних і комп'ютерних засобів зв'язку, освіти, побутової техніки, відкриттів у галузі генної інженерії, заглиблення у мікросвіт і космос, створення нових хімічних матеріалів з незвичайними властивостями тощо. Усі ці революційні зміни позначали перехід до нового типу суспільства (його називають "постіндустріаль-ним", "електронним", "інфор-маційним" тощо). Американський публіцист, футуролог, автор одного із варіантів концепції постіндустріального суспільства Тоффлер, вбачає пряму залежність між розвитком техніки і способом життя, її цінностями. У праці "Футурошок" Тоффлер стверд-жує, що прискорення соціальних і технологічних змін створює багато всезростаючих труднощів, що викликають шок як у окре-мого індивіда, так і суспільства в цілому. У подібних соціокультурних умовах основним принципом у всіх сферах суспільного життя стає плюралізм.

Подібний плюралізм, появу множинності нових ідей помічаємо і в сучасному західному мистецтві. У ньому виникли різні течії і напрямки (експресіонізм, кубізм, абстракціонізм, сюр-реалізм, неореалізм, гіперреалізм та ін.). Виникли нові форми і жанри мистецтва, пов'язані з використанням техніки (художня фотографія, електронна музика, комп'ютерна графіка тощо), на-були популярності масові художні видовища, отримала розвиток тенденція до синтезу різних мистецтв, спорт став "мистецтвом".

Одночасно з цим критики західної культури говорять про те, що вона кризова і якщо проти цього не вживати ніяких заходів то це загрожує втраті усіх її досягнень.

Наведемо думки видатних мис-лителів XX ст., які не вичерпують західної культури, початок яких було покладено ще в XIX ст.

У західній цивілізації відбу-вається заміна творчості працею, ду-ховності - інтелектом, різно-манітності природного середовища -похмурою одноманітністю міських будівель, високого мистецтва примітними розвагами, глибоких відчуттів - швидко минучими емоціями. (О. Шпенглер).*

Сучасна західна культура наскрізь просякнута чуттєвим нача-лом, намаганням до чуттєвих задоволень і насолод; вона втратила духовність і тому приречена на руйнацію, яка завершиться лише тоді, коли сформується нова духовність, що несе нові моральні і соціальні ідеали. (77. Сорокін).*

У XX cm. відбулося "повстання мас", які вороже ставлять-ся до незрозумілої і недоступної для них елітарної культури; відбу-вається "дегуманізація "мистецтва, примітивне і стандартизова-не масове мистецтво поглинає суспільство, і культура його занепа-дає. (X. Ортега і Гассет).*

Сучасне західне суспільство все більше перетворюється на "мегамашину" - до країв раціоналізований і бюрократичний механізм, який придушує особистість і перетворює її на бездушну деталь, що виконує відповідні їй обов'язки; особистісні зв'язки людей підмінюють-ся технологічними відношеннями, гуманізм і справедливість стають жертвами бездушної організації суспільства (Л. Мамфорд).*

Існування західної цивілізації поставлено під загрозу з боку наростаючого націоналізму економічно відсталих країн Азії і Аф-рики; послаблений внутрішніми протиріччями Захід може бути невзмозі протистояти руйнівним імпульсам, що виходять з цих країн, і загинути в нових війнах, розв'язаних фанатиками з ядерни-ми бомбами в руках (С. Хантігтон).

Очевидно, деякі з цих висловлювань дискусійні характер, інші хоч і справедливі проте всі вони можуть бути переборені за-собами, віднайденими західною цивілізацією в ході свого подаль-шого розвитку. Можна виділити декілька аспектів, у яких вияв-ляється конфліктна ситуація сучасної західної культури .

2.Свобода і насильство.

З узагальненого погляду на куль-турологічні і суспільні процеси західного світу в XX ст. можна помітити, що, з одного боку, відбуваються грандіозні мас-штаби і разюче прискорення соціального і технологічного вдосконалення життя, а з іншої - необмежений розмах насилля . і знущання над людиною, крайнім виявленням якого є гітлерівські злодіяння проти людства, страхіття Освенціма, казармені утопії тоталітарних держав та ін. У минулому столітті насилля було буденним явищем, воно становило не-обхідну умову існування і функціювання суспільної системи (так, без рабства не могло бути античності, а без кріпацтва - середнь-овіччя). У сучасній західній культурі, саме внаслідок пережитих спільнотою в XX ст. змін насилля сприймається як порушення норм людського буття. Створення умов для збільшення свободи людини - одне з найбільших досягнень сучасної західної цивілізації. До цих умов відносяться:—

соціальна мобільність - відкритість шляхів для зміни соціального статусу людини, переміщення її з одних про-шарків суспільства в інші і поліпшення свого матеріаль-ного стану (завдяки освіті, індивідуальним здібностям, успішній кар'єрі тощо);—

розширення можливостей вибору місця життя, професії, праці, сексуального партнера, чоловіка чи дружини;—

зростання часу для дозвілля і можливостей його індивіду-ального використання (хобі, спілкування тощо);—

збільшення різноманітності і доступності джерел інфор-мації, а значить, і свободи у визначенні своєї інтелекту-альної позиції;—

зростання соціологічної захищеності особистості;—

збільшення тривалості життя, а значить, і можливостей для самореалізації особистості, для досягнення повноти життя;—

зміна