Отже, культура, зорієнтована на розвиток людської свобо-ди, несумісна з насиллям над особистістю.

3. Елітарність і масовість.

Відносне розшарування культури на "культуру усіх" і "культуру обраних" існувало завжди. Навіть у первісні часи шамани й жерці складали культурну еліту, володіючи особливими пізнаннями, які виходили за межі загально-племінної культури. З появою писемності виникли відмінності між елітарною культурою "грамотних" людей і фольклорною (на-родною, етнічною культурою). У XX ст. і відмінності отримали форму елітарної й масової культури.

Елітарна культура зорієнтована, на думку її творців, на сприйняття елітою як кращої частини суспільства, яка має особ-ливу сприйнятливість: форма культури, що включає образотворчі види мистецтва, літературу, музику і призначена для вищих про-шарків суспільства.

Об'єм інформації, що міститься в сучасних наукових видан-нях, надзвичайно важкий зміст сучасного мистецтва малозро-зумілі, важкі для сприйняття і потреюують для свого розуміння певних розумових зусиль і відповідного рівня знань.

Не маючи ніяких знань в галузі історії мистецтва, естетики, літературознавства, культурології тощо, важко повною мірою оцінити багато видатних шедеврів літератури (наприклад Джой-са,- Гессена, Боргеса, Хаколі -поетів-символістів; музики -Стравінського, Малера, Шнітке. Дебюсі; живопису - кубізму, аб-стракціонізму, сюрреалізму; кіно - Тарковського чи Сакурова). Висока культура стала спеціалізованою. Час енциклопедично освічених універсалів, що відчувають себе як вдома у всіх сферах культури, минув. У кожній сфері культури тепер є своя, порівня-но небагаточисленна еліта.

Для масової культури характерні загальнодоступність, легкість сприйняття, спрощенність, розважальність. її світ бага-толикий: пригодницька і детективна література, любовна лірика, кінематографія з бійками, вампірами, вбивцями, еротикою, поп-музика, рок, реп, реггі, популярні нариси про наукові, навколона-укові та псевдонаукові справи, зразки техніки, магазини, сен-саційні новини, реклама, спорт, містика... Масова культура не по-требує від людини ні знань, ні роздумів - навпаки, під її впливом вона деградує, бо її знання спираються на безпосередні емоційні реакції. Тому не дивно, що вона звертається до стародавніх міфів з їх іраціонально-емоційним настроєм і створення нових міфів, що сприймаються також безпосередньо - "не розумом, а серцем" (чаклунство, астрологія, гадання, віра в чудеса, расистські, націонал-соціалістичні, більшовистські утопії).

У масовій культурі протисто-ять дві тенденції: одна спирається на примітивні відчуття й бажання, майже до біологічних інстинктів (секс, агресія), і у своєму крайньо-му відображенні породжує контр-культуру і антикультуру войовни-чо-вульгарну і ворожу до існуючих у світі порядків взагалі; інша з ура-хуванням властивого простим лю-дям бажання підвищити свій соціальний статус і освітній рівень (популяризація науки, комікси з коротким викладенням сюжетів творів класичної літератури то-що). До кінця XX ст. друга тенденція помітно посилилася і куль-турологи почали казати про зростання мідкультури - культури середнього рівня. Проте відмінність між масовою та елітарною культурою так само залишається гострою проблемою.

4. Плюралізм та уніфікація.

Сучасна культура плюралістична (від лат. Pluralis - множинний): ніколи раніше не було такої різно-манітності культурних систем і підсистем, поглядів, напрямів, як тепер. З одного й того ж питання можна зустріти багато різних то-чок зору - наукової, філософської, художньої, релігійної, етичної, юридичної, політичної... При цьому визнається їх відносна неза-лежність. Плюралізм виявляється і в середині кожної системи чи підсистеми: існує множинність релігій, філософських концепцій, математичних і природничо-наукових теорій, художніх стилів, шкіл у мистецтвознавстві, медичних вчень, теорій особливості. Таке протиріччя між цілісністю культури та її оволодінням суб'єктом через множину мінливих галуз знань призводить до то-го, що замість цілісної картини світу людина отримує осколки розбитого "дзеркала", які вона зібрати сама не в змозі.

Культура в цілому "надлишкова" - в тому плані, що пород-жує надлишкову множинність можливих підходів до будь-якої проблеми, яка у ній виникає. Проте не всі з них ефективні, але це створює культурний фон, на основі якого зароджуються нові ідеї.

Одночасно ця надлишковість є не тільки результат, але й джерело творчого розвитку культури.

Але механізми масової культури діють і в зворотньому напрямку - в сторону уніфікації, шаблонізації куль-турного життя. її принцип - ти-ражування і поширення в суспільстві одних і тих же ма-теріальних і духовних ціннос-тей. Сотні мільйонів людей є різних країнах одночасно мо-жуть отримувати один і той же комплект сьогоденних новин дивитися одні й ті самі фільми : спортивні змагання, слухати од-них і тих же співаків чи політич-них діячів. Масова культура стандартизує все - від умов по-буту, харчування й одягу до ба-жань, думок та ідеалів. І все це завдяки ЗМК (засоби масової комунікації), які нав'язують індивідам, що належать до різних соціальних прошарків, однакові соціальні стереотипи. У масовій культурі здійснюється "втеча від свободи": особистість звільнюється від вибору власної позиції, перегляду множинності можливих варіантів, з яких потрібно вибрати, взявши на себе відповідальність за вибір. Право вибору передається іншому - ав-торитету, лідеру, телеведучому, священику чи просто владі. Уніфікація, шаблонізація смаків, поглядів, ідеалів поєднується з конформізмом, втратою самостійності автономності особистості (я - "як всі"), неприйняттям інших ідей, що не збігаються із "за-гальною думкою": "надлишковість" культури на цьому рівні зни-кає. Формується вузьке, одноманітне, примітивне бачення світу, характерне його сприйняттю для більшості з низьким рівнем освіти. Примітивізм і неосвіченість тут якою мірою навіть роблять свій внесок у плюралізм сучасної культури: вони зрівнюють науку з міфом, логіку - з містичними одкровеннями, а це призво-дить до формування в громадській думці "норм", що мають право на існування так само, як й високі зразки творчого розуму.

5. Технізація.

Загальновідомий факт - проникнення техніки у галузі буття тим