Реферат на тему:
Тематика у хороводах
У найдавніших піснях-хороводах в основному відтворюється землеробська тематика. Дія розгортається у формі запитань однієї і відповідей іншої групи, тобто у формі колективного діалогу. У класичній пісні-грі "А ми просо сіяли, сіяли", яка найтісніше пов'язана з весняною обрядовістю, у першій частині ілюструються сільськогосподарські процеси. Майже у всіх варіантах цього хороводу (українських, російських, білоруських) зустрічаємо розповіді про сіяння проса - найдревнішого культурного злаку на території Східної Європи.
Композиційне хоровод "А ми просо сіяли, сіяли" будується надзвичайно просто, але саме в цій невимушеності його привабливість. І хоча домінуюча роль належить музиці та поезії, слід зауважити, що тут є необмежена свобода і для хореографічної імпровізації: різноманітні ходи, притупи, виробничо-ілюстративні рухи. Вони допомагають розкрити і драматургічну основу сюжету, який і досі вабить дослідників-етнографів, фольклористів, мовознавців, театрознавців та ін.
У чому ж секрет довголіття цієї народної перлини? Два ключі (лінійне шикування виконавців) під слова пісні то наступають один на одною, то відступають. Здавалось, де ж ті мудрощі? Та зупинімось на цьому хороводі докладніше.
I ключ (дівчата).
1-3-й: такти. "А ми просто сіяли, сіяли", побравшись за руки, дівчата наступають на лінію парубків.
4-6-й такти. "Ой, див, ладо, сіяли, сіяли", - дівчата відступають від парубків.
II ключ (хлопці).
1-3 -й такти. "А ми просо витопчем, витопчем", парубки, побравшись за руки, просуваються до дівчат.
4-6-й такти. "Ой, див, ладо, втопчем, витопчем", хлопці відступають від дівчат.
Першого разу дівчата, наступаючи на парубків, йдуть простим танцювальним кроком. Це дає змогу зобразити виробничий процес сіяння проса.
Другого разу парубки виконують прості кроки в поєднанні з потрійним притулом: наприклад, чотири кроки вісімками (1-й такт), два - потрійними притулами (2-3-й такти). Парубки мажуть виконати і кроки-притупи (на кожну чверть - крок-приступ на всю стопу).
Топтання - один з найбільш архаїчних способів обмолоту у древніх слов'ян. Подальші рядки свідчать про завершення процесу обмолоту проса: випускають коней, щоб швидко витоптати, тобто обмолотити просо:
А ми коней випустим, випустим.
Ой, див, ладо, випустим, випустим.
З плином часу завдяки розвитку сільськогосподарського виробництва, його культури, з переходом з підсічної системи землеробства до переложної та трипільної епізод з кіньми мав уже інше значення, і в термін "топтання" вкладається новий зміст. Саме це дає поштовх подальшому розвитку обрядової гри, тобто поступовому створенню її другої частини.
Діалогічний спір між двома ключами за потраву кіньми проса закінчується тим, що потерпіла сторона не хоче ні грошей, аніякого викупу, крім красної дівиці.
- А за що ж вам викупляти, викупляти? Ой, див, ладо, викупляти, викупляти?
- А ми дамо сто срібних, сто срібних, Ой, див, ладо, сто срібних, сто срібних.
- Не візьмемо й тисячі, тисячі. Ой, дав, ладо, тисячі, тисячі.
- А ми дамо дівчину, дівчину. Ой, див, ладо, дівчину, дівчину.
- А дівчину возьмемо, возьмемо, Ой, див, ладо, возьмемо, возьмемо.
Як правило, одна з дівчат переходить до протилежного ключа. Разом з цим найелементарнішим вирішенням проблеми подаємо дещо ускладнені варіанти. Дівчата, шикуючись одна за одною у горизонтальний ключ, проходять у ворітця, створені чоловічим вертикальним ключем. Ворітця зачиняються тільки перед тією дівчиною, яка переходить до чоловічого ключа. Решта дівчат повертається на вихідні місця.
Таким чином, друга частина хороводної гри має зв'язок з весільним обрядом. Тут ми маємо протиставлення двох сторін (рід молодої та молодого). В результаті довгого торгу (зауважимо, саме торгу, а не викрадення!) одна з сторін за елементарні порушення відкупається красною дівицею.
Безперечно, з плином часу друга частина стала домінуючою. Від старого магічного обряду топтання проса залишилось кілька рядків тексту (залежно від варіанта хороводу). Нагадаємо, що раніше хоровод виконували тільки дівчата.
Варіанти, що дійшли до нас, не тільки не виключають чоловіків, а й надають їм домінуючу роль у ключі, коли вибирають дівчину.
Імітація хліборобських рухів характерна для хороводів "Льон", "Огірочки", "Мак".
У хороводі "Хрін" усі без винятку учасники ілюструють текст.
В Україні існують також і чоловічі хороводи, що, зазвичай, тією чи іншою мірою відтворюють певні трудові процеси ("Шевчик", "Коваль").
Хороводи бувають з необмеженим та визначеним числом учасників (це пов'язано з дією та музичним супроводом). У хороводі "Бондар" маємо одного соліста, до якого з запитаннями звертається необмежена кількість учасників. Якщо порівняти темп виконання цього хороводу з темпами двох попередніх ("Шевчик", "Коваль"), то виявиться, що він значно повільніший. Справа в тому, що в попередніх хороводах дія ілюструвалась солістами, а в "Бондарі" разом з солістом (тешуть дощечки, денця, чопики, складають бочку тощо) виступають учасники.
Оригінальною є хороводна гра "Ой Василю", у якій виконавці, попередньо домовившись, демонструють перед Василем той чи інший трудовий процес-гру. Василь має відгадати, що саме роблять учасники (сіють, в'яжуть, колють, рубають дрова, збирають мед, загортають немовля тощо). У деяких хороводах гема праці супідрядна: персонажі зустрічаються в робочому процесі: дівчина вишиває рушник, полоще білизну, пасе гусей тощо.
У багатьох традиційних хороводах центральні образи, наприклад, весни та її доньки ("Ой, весна-красна. що нам принесла", "Ой, весна, весна, весняночка, де ж твоя дочка-паняночка"), зеленого шуму ("Зелений шум"), уже часто антропоморфізуються. Це пов'язано з донауковими уявленнями первісної людини, яка по-своєму пояснювала явища природи, уособлюючи їх, наділяючи тварин і рослин людськими рисами.
У хороводах, що можна об'єднати під однією назвою "Дарунки весни", маємо вже двох ряджених: "весну" - уквітчану зеленими гілочками дівчину та "літо" - меншу на зріст дівчину, закосичену кольоровими стрічками.
Рядження допомагає виконавцям умотивовувати драматургічну дію, глибип,
