Колосальну бронзову статую вершника, наче злитого в єдине ціле зі своїм бойовим конем, спочатку вирішили помістити в музей і накрити ковпаком із броньованого скла. Але це рішення у багатьох викликало неоднозначну реакцію. Відомі діячі культури, історії, відповідальні чиновники, включаючи радника із Міністерства з питань навколишнього середовища, виступали за те, щоб статуя Імператора була встановлена на відкритому місці у всіх на очах і стала доступною для доторку рук будь-якого бажаючого. В результаті взяла гору думка, що дуже забруднене повітря може істотно пошкодити бронзу й особливо позолоту, що подекуди збереглася.

Було запропоновано на колишнє місце скульптури поставити її копію. Але ніхто в Італії поки що не поспішає виготовляти цю копію, й далі від розмов справа не пішла. До того ж, багато хто висловлюється проти заміни реліквії підробкою. 20 квітня президент Італії Коссіга відвідав скульптуру Імператора в Капітолійському музеї, де їй віднині судилося стояти.

Ця подія, що пробудила зацікавленість у мільйонів, показала, що в колективній підсвідомості людей все ще збереглося щось загадкове, справжнє і дивовижне, що торкається і об'єднує всіх, і це «щось» не варто лишати поза увагою.

***

Мікеланджело Буонароті (іт. Michelangelo Buonarroti) - (1475–1564), італійський скульптор, художник, архітектор і поет. Ще за життя Мікеланджело його твори вважалися найвищими досягненнями мистецтва Відродження. Мікеланджело безсумнівно один з найбільш натхненних художників в історії мистецтва і, нарівні з Леонардо да Вінчі, найбільш могутня фігура італійського високого відродження. Як скульптор, архітектор, живописець і поет, Мікеланджело вплинув на своїх сучасників і на наступне Західне мистецтво взагалі.

Він вважав себе флорентійцем - хоча народився 6 березня 1475 року в маленькому селі Капрезе біля міста Ареццо. Мікеланджело глибоко любив своє місто, його мистецтво, культуру і проніс цю любов до кінця своїх днів. Він провів велику частину зрілого років у Римі, працюючи по замовленнях римських пап; однак залишив заповіт, у відповідність з який тіло його було поховано у Флоренції, у прекрасній гробниці в церкві Санта Кроче.

У 1538-1539 роках Мікеланджело був складений план реконструкції будинків, розташованих на Капітолійському пагорбі - у самім серці Рима. План Мікеланджело не був цілком реалізований до кінця 1550-х років, а роботи продовжувалися аж до початку 17-ого сторіччя.

На вершині Капітолійського пагорба великий майстер вирішив улаштувати площу овальної форми, у центрі якої повинна була знаходитися антична бронзова кінна скульптура Імператора Марка Аврелія. Для Палаццо деи Консерватори він спроектував новий фасад, що гармоніює з іншими будинками, що розташувалися на площі, одночасно зберігши традиційну римську монументальність.

Протягом свого довгого життя Мікеланджело був близьким другом принців і римських пап, від Лоренцо Де Медічі до Лева X, Климента VIII, і Пия III, а також багатьох кардиналів, живописців і поетів. Характер художника, його життєву позицію важко однозначно зрозуміти через його добутки - настільки вони різноманітні. Хіба що в поезії, у власних віршах Мікеланджело частіше і глибше звертався до питань творчості і свого місця в мистецтві. Велике місце в його віршах відведено тим проблемам і утрудненням, з якими йому довелося зштовхнутися у своїй роботі, і особистим відносинам з найбільш видними представниками тієї епохи.

Один з найвідоміших поетів Епохи Відродження Лодовико Аріосто написав епітафію для цього відомого художника:

" Мікеле більше ніж смертний, він - божественний ангел. "

Дійсно, епітет "божественний" часто вживається у відношенні Мікеланджело через його абсолютно неординарні таланти. Два покоління італійських живописців і скульпторів випливали його прийомам обробки людської фігури: Рафаель, Аннибале Карраччи, Понтормо, Россо Фіорентино, Себастіано дель Пьомбо і Тиціан.