Занадто м'які, слабкі, тонкі стебла підв'язують дротом до декількох більшим або затягують їхні кінці смужкою паперу й так ставлять на наколку. Короткі стебла рослин, колосся зв'язують дротом у пучки.

Якщо плоска ваза має ніжку, на дно встановлюють наколку. У широку верхню частину вази закладають грудка м'ятою або петельним дротом. Центральні вертикальні

високі стебла, гілки закріплюють на наколці, крайні нахилені - на м'ятому дроту.

Мохова подушечка - зручний власник для квітів у плоскій вазі. Подушечку укладають у плоску вазу або вазу-підставку для квітів, закріплюють вставленими в сторони подушечки металевими шпильками, зовнішні кінці яких згинають і захоплюють ними краю вази. Гострою паличкою в подушечці роблять поглиблення, у які вставляють стебла рослин, призначені для букета, потім у вазу наливають воду.

Коли необхідно скласти в плоскій вазі велику композицію на голчастому власнику або моховій подушечці, наколку, подушечку покривають зверху м'ятим дротом для більше міцного втримання стебел у потрібному напрямку.

Готове аранжування в плоскій вазі або на іншій плоскій підставі (шифер, дерево, камінь, плетиво), на вазі-підставці повинна бути охайної. Дріт, пластилін, металеві наколки закривають листами, мохами, камінчиками.

Букети й композиції з декоративними коріннями, сухим деревом

Сухі гілки, корінь, пні можуть бути ідеальним матеріалом для аранжувань. Вони підкреслюють свіжість квітів, їхнє фарбування. Сухі гілки модрини, липи, дуба, берези дуже декоративні.

Вигадливі уламки стовбурів, кореневища, гілки, корінь ліан, знайдені в горах, на березі моря, у руслах рік, у лісі вражають своєю природною скульптурністю, м'якими лініями, незвичайним фарбуванням деревини. Корч у квітковому аранжуванні - це не тільки тло, але й один з основних елементів композиції.

Зібраних корінь, пні, гілки необхідно відмити від землі й піску. Для цього них витримують у воді 24-48 годин, потім чистять металевою щіткою, видаляють ножем або пилкою некрасиві частини й, якщо потрібно, кору.

Корінь по зовнішньому вигляді можна розділити на лінійні й масові. Лінійні показують вигин, рух в аранжуванні. Вони, як правило, є центром композиції, квіти й гілки випливають як би руху кореня й дозволяють побачити його більш чітко. Масові - прямих важких корінь, пні. Вони надають композиції строгість, нерухомість.

Оригінальних великих корінь можна збирати разом з розгалуженими, розміщаючи їх залежно від задуму композиції одночасно в горизонтальному й вертикальному напрямках. Подовжених лінійних корінь зв'язують між собою дротом. Важкому кореню можна додати легкість і рух, додавши в композицію лінійних корінь, зміцнивши їхніми цвяхами або дротом. Можна вдало сполучити корінь із корою коркового дуба, підбираючи матеріал по кольорах і текстурі. Корінь, пні, гілки, кора, що мають чітко обкреслені форми й графічні лінії, незвичайно гарні й без оформлення квітами.

Дуже важливо правильно встановити корінь у композиції. Легких корінь і частини дерева можуть бути поставлені на голчастого власника (наколку), у вологий пісок, на пластилін або віконну замазку, тому що їм не потрібна вода. Щоб краще насадити частину дерева на наколку, треба його кінець потримати у воді, щоб він став більше м'яким. Якщо в таке аранжування входять зрізані квіти, вони можуть стояти на цій же наколці у воді або їх ставлять поруч в окремих невеликих ємностях.

Більших корінь в аранжуванні необхідно міцно закріплювати й перевіряти їхня надійність у рівновазі, щоб вони не впали. Якщо корінь поміщають усередину великої вази, то підстава її утяжеляют великою наколкою або шматком дерева, до якого прикріплюють цвяхами корінь, гілку.

Можна окремий корінь закріпити на круглій опорі, випиляної з того ж дерева, що й корінь. Зробивши в трьох місцях отвору у вигляді трикутника, корінь до опори прикріплюють гвинтами. При аранжуванні, у якій корінь розміщають похило, їх треба врівноважувати будь-якою важкою противагою, закриваючи останній мохами або лишайником.

Корінь і гілки можна розміщати у вазах, кошиках вертикально або горизонтально, збирати з ними настінні композиції.

Лінійних або масових корінь незвичайного виду, що мають цікавий профіль, поглиблення, графічні лінії (скульптурних корінь), можна встановлювати в композиції поруч із вазою, із квітами, щоб підкреслити їхньої особливості.

Лінійних корінь у горизонтальній композиції в керамічній вазі сутужніше розташувати й закріпити, чим у вертикальному положенні. Практично це роблять так. У вазу (ближче до її країв) вставляють дві дерев'яні підпірки, рівні її глибині. Між ними на дно вази укладають наколку для зрізаних квітів. До підпірок приклеюють покладений горизонтально корінь. Якщо таку композицію необхідно перетворити у вертикальну, у неї ставлять високі гілки із дрібними квітами або ягодами.

Корінь можуть бути основою для квіткової композиції, своєрідною дерев'яною вазою-підставкою. Виглядає така композиція дуже ефектно, тому що квіти на тлі дерева дивляться особливо добре. Основу із трьох корінь, що мають значні розміри, збирають так, щоб вона була міцної, стійкої. Унизу - більший корінь, вище -середнього розміру й верхній - лінійний, більше тонкий і ажурний. На них повинні бути плоскі місця, де можна закріпити невеликі дощечки, на яких розташовуються ємності із власниками для квітів.

Корінь або сухі гілки для стійкості й збереження правильного положення в композиції можна загіпсувати або зацементувати. Для цього дерево ставлять у дешеву глиняну посудину або у квітковий горщик і в нижню частину його заливають цемент або гіпс. Щоб корінь при цьому не зрушилися, їх треба притулити до