відповідними поздоровленнями й побажаннями. Жінка дарує чоловікові квіти при його ушановуванні у зв'язку з великою датою або при значній різниці у віці. -Вихований парубок під час візиту в будинок батьків дівчини, за якої він доглядає, принесе із собою два букети. Спочатку він вручить букет матері, а потім - дочки. - Приймаючи букет, потрібно виразити своє замилування, подякувати й дати можливість помилуватися їм всім присутнім. Квіти відразу ж ставлять у підходящу вазу й поміщають на видному місці в кімнаті, де проходить прийом гостей. Безтактно приймати квіти зі словами: "Навіщо ви так витратилися?", "Цього не коштувало робити" або "Право ж, я не можу їх прийняти" і т.п. Потрібно завжди пам'ятати про те, що квіти, які ми даруємо, характеризують рівень нашої власної культури, наш смак, але одночасно дозволяють визначити наше відношення д тому, кого ці квіти призначені. Більшу роль грає при цьому не тільки вибір самих квітів, але і їхнє фарбування й загальна композиція. Хоча мова квітів, може бути, і застарів, однак все-таки збереглися деякі правила, пов'язані з колірною символікою, і їх треба по можливості враховувати. Так, червоні квіти (троянди, гвоздики, маки й т.п.) виражають искреннее розташування; навпроти, рожеві квіти (гвоздики й ін.) уважаються нейтральними й доречні в будь-якій святковій обстановці. Молодій дівчині дарують по можливості невідкрившисся червоні й рожеві троянди, молодій жінці - троянди й гвоздики, жінці постарше - хризантеми, лілії й інші квіти ніжних відтінків. Букети із квітів одного виду, і тим більше одного кольорів, строгі, вишукані й шляхетні. Ніж крупніше букет із квітів одного сорту, тим він представительней і тем більше підкреслює врочистість случаючи, але одночасно втрачає індивідуальність і навіть може бути розцінений як вираження хвастощів. Букети із квітів двох і більше видів (наприклад, запашний горошок, конвалії й троянди; фіалки й конвалії; троянди й фреезии; троянди, фреезии й мімоза; бузок, нарциси, анемони й іксії й т.п.) завдяки своїй строкатій гармонійності носять характер невимушен, живий, дружній і серцевий, нагадуючи про різноманіття й багатство форм природи. Окремі квіти, наприклад орхідеї, антурии, лілії й гербе-ры, завжди роблять враження вишуканості й стриманості, однак їхнє аранжування вимагає тонкого смаку й уміння. Для кожної значної події складаються свої букети.

Види квіткових букетів

Букети бувають повсякденні й святкові. Повсякденні скромні композиції повинні складатися з невеликої кількості найпоширеніших квітів, святкові ж оформляють вишукано й оригінально...

Букети бувають повсякденні й святкові. Повсякденні скромні композиції повинні складатися з невеликої кількості найпоширеніших квітів, святкові ж оформляють вишукано й оригінально.

Більшість аранжувань збирають із трьох типів квітів. Перший - це лінійні квіти з високими вузькими стеблами або листами: гладіолуси, бутони троянд, дельфініуми, іриси, левкої, ліатрис, молюцелла. Другий - квіти великі, округлих форм: айстри, георгіни, півонії, троянди, хризантеми. Вони мають по одній квітці на стеблі (якщо є бічні, краще їх зрізати). Третій тип - аранжировочная зелень: аспарагуси, гіпсофіла махрові й немахрова, папороті й ін.

Доповненням до живих аранжувань можуть бути ажурні гілки дерев (створюючи графічне враження), у тому числі гілки верби, сухі гілки липи, модрини, дуба, а також замшілі гілки й корінь; суцвіття щавлю (різного ступеня фарбування) і сныти (у воді довго зберігають свої декоративні якості); декоративні трави - зайцехвост, мискантус, ковила; хлібні злаки; однолітні й багаторічні сухоцвіти; садові декоративні рослини (лук, мордовник, лунарія, лисохвіст, синеголовник).

Оригінальні букети можна збирати з одних листів усіляких функий, магонии, монстери, циперуса, сансевиерии, пальм і ін.

Щоб кінці стебел в амариллисов, калл, нарцисів не закручувалися й стійко трималися на наколці, усередину стебла вставляють тонку паличку, наприклад стеблинка очерету, нижній кінець його затягують гумкою. Для додання форми стеблам калл, деяких лілій, нарцисів, тюльпанів треба всередину їх увести дріт. Каллы можна зігнути, потримавши стебла в теплих руках. Можна змінити вигин стебел гвоздики, гербер, гіацинтів, дельфиниумов, полиантовых троянд, цикламенів, заплітаючи дротом стебло від верху до низу.

Щоб у георгинов не обпадали пелюстки, їхні язичкові квітки закріплюють на квітколоже, закопуючи стеарином або воском. У гвоздик місце, де можуть розсипатися пелюстки, закріплюють дротом, заклеюють липкою стрічкою або надягають на квітку підтримуюче пластмасове кільце. На суцвіття герберы під час транспортування й зберігання надягають готову паперову або целофанову лійку.

При підготовці садових конвалій для виготовлення букета нареченій після восьмигодинного перебування їх у