Разом із дружиною художник повертався з гостей у свій будиночок на Лук’янівці. Він не боявся ходити так пізно. У нього була перепустка, видана «Всевидавом». О першій годині ночі до нього підійшла компанія з трьох солдатів і заявила, що він заарештований, що може дружині віддати все, що при ньому є цінного, і що його негайно повинні повести на суд. Відчувши зле, Мурашко попросив, щоб і дружина супроводжувала його, але її силоміць змусили йти додому. «Ледь вона дійшла до ганочка будинку, як побачила, що чоловік кинувся від них тікати. Мабуть, за цю одну-дві хвилини Олександр Олександрович збагнув, що його ведуть не в ЧК, а просто в поле, на розстріл без суду, позаяк напрям, узятий його конвоїрами, був саме в бік виїзду з міста, а не на Липки. Знаючи чудово околиці й гадаючи, що солдати не знають так добре цих місць, він вирішив добігти до відомої йому канави, що утворювала під парканом щілину, в яку він міг би пролізти і, потрапивши в сад, сховатися під покровом ночі. Але щойно він заліз у цю яму, як його піджак (мені врізався в пам’ять сірий костюм, у якому він був удень, за шість-сім годин до вбивства) за щось зачепився, і він застряг під парканом. Оскільки спускався ногами, то голова його залишилася по цей бік, а тулуб і ноги були в саду... Його наздогнали. Момент — і він, можливо, був би врятований, — але постріл у потилицю — і смерть на місці. Безвісти пропали вбивці, цінні речі у дружини. «Випадок» коштував життя надзвичайно талановитому художникові України»...

На повному ходу завмер його кінь, заклякла стрімка карусель яскравого сліпучого життя... Труну, накриту «червоною китайкою», як «труну кошового» на конкурсній картині, студенти та спільнота від Академії до Лук’янівського кладовища несли на руках.

Його називали першим українським європейцем, Сєровим і Кустодієвим України. Та він був Мурашком. Українським художником, який наважився на рівних змагатися з художниками Європи й малярами Росії, і академістами, і передвижниками. Він із ними дружив, учився в них, але залишався сам собою — Олександром Мурашком. Неповторним, надзвичайного таланту маляром. Майстром фарб. Майстром кольору. Неперевершеним українським портретистом.

Список літератури.

Губарева М.В., Низовский А.Ю. 100 великих шедевров изобразительного искусства. – М.: «Вече» – 2006. – 473 стр.

Европейская живопись XIII-XX века. Энциклопедический словарь.- М.: «Искусство», 1999 - 528 стр.

Литвинов Володимир. - Ренесансний гуманізм в Україні. — К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2000. — 472 с.

Федотова Елена. Классика и современность.- Художественный совет. - 1(41)2005.- с. 44.

Чернецова Е.М. Мировое искусство: Энциклопедический словарь. – М.: «Вече», 2005 - 575 стр