просвітнього рівня нашого народу. Цим завданням підпорядковувались як підбір матеріалів, так і форма їх подачі читачеві. На сторінках часопису друкувались освітні та суспільно-економічні матеріали, історичні та географічні публікації, науково-популярні статті з питань природознавства, господарства, і промислу, права, медицини, літератури та мистецтва, які робили часопис цікавим та корисним. У Рогатині у 1914р. існував "Вісник Наукової Читальні" : Орган "Наукової Читальні" української гімназійної молоді в Рогатині, де ілюстратором працював художник І. Герасимович [21, 107].
Окремо стояли ілюстровані гумористично-сатиричні часописи, які тоді виходили по всій Галичині. Так, ще у 1869р. у Коломиї виходив ілюстрований сатирично-гумористичний часопис "Кропило". Часом це були навіть просто рукописні журнали, в яких і малюнки робилися вручну. Як приклад, рукописна ілюстрована газета. "Сміх", що виходила у Коломиї у 1911р., в якій всі рисунки були виконані простим олівцем [21, 143]. У 1893р. у Станіславі виходив рукописний літературний альманах "Бурсак", ілюстрований кількома малюнками. Серед них привертає увагу "Замок в Бучачі" та портрет Т.Шевченка, обрамлений зображенням кобзи та ліри [22, 81]. У
1925р. виходив рукописний гумористично-пластовий часопис "Хі-Хі", де малюнки виконував Бімбочик. У 1938-1939 . pp. у с.Милованні (поблизу Тлумача) виходив ілюстрований гумористичний журнал студентів господарсько-садівничої школи "Просвіта” "Оса" (текст -машинопис).
Крім короткотривалих рукописних видань у Станіславі виходили сатирично-гумористичні журнали “їжак” (1919-1922), та 1920р. почав виходити літературно-політично-гумористичний журнал українського козака "Україна", де друкувались карикатури П. Ковжуна, а на обкладинках були поміщені портрет Миколи Залізняка (малюнок художника Їжакевича) і Симона Петлюри (робота художника З.Подушко) [22, 164].
У 1925-1939 pp. з перервами виходив євангельський часопис "Віра і Наука", присвячений духовному, культурному і економічному життю українського народу. Видання було гарно ілюстроване, на його сторінках бужі зображення церков, а також портрети відомих українських письменників, істориків, громадських діячів. Такого плану було у 30-х pp. XX ст. кілька часописів у Станіславі : "Прозри" (1935-39), "Новий світ" - місячник українських діточок -(1932-1934), які видавав Теодор Ярчук. Ці видання містили багато ілюстрацій богословського характеру, мали зображення церков та каплиць. Заслуговує уваги також часопис "Дружнє слово"', що виходив у 1932-І933рр. у Станіславі як місячний журнал середньошкільної молоді. Редактором його був художник Осип-Роман Сорохтей. Він же час від часу виконував ілюстрації. На сторінках часопису друкувались перші літературні спроби учнів гімназії, з яких розповідалось про життя і творчість видатних літераторів, композиторів, митців. У цей час (1931-1934) у Коломиї виходив журнал для молоді державної гімназії з українською мовою навчання "Плай", ілюстрації до якого малював митець Василь Симович з Нижнього Березова. Заголовна ілюстрація кожного номеру - гуцул з трембітою на тлі гір, його роботи [24, 139],
У 1937-1938 pp. виходив тижневик "'Станіславівські вісті", де друкувались статті про мистецтво, культуру, деякі із них були присвячені В.Стефанику, Ї.Франкові тощо.
У 1923-1924 pp. у Рогатині виходив ілюстрований журнал культурного життя Рогатинщини "Рогатинець”, де працював як автор статей та ілюстратор Юліан Панкевич, який писав під псевдонімом Простен Добромисл. Редактором часопису був Антін Лотоцький [21, 297]. У 1939р. у Коломиї виходив місячник "Світ молоді", як додаток до "Жіночої волі' (1932-1935, 1937-1939). У цих двох часописах багато питань приділялось культурі та мистецтву, друкувались статті та матеріали на теми образотворчого мистецтва, театру кіно та ін.
Оскільки у 1905-1930-х pp., провідні художники, що жили у Станіславі, не мали змоги виконувати свої роботи (в основному карикатурного характеру), через брак та незадовільну якість сатиричних часописів, що виходили на теренах області, тому вони виконували їх для часописів інших областей: так, О.Р.Сорохтей співпрацював із львівським сатиричним журналом “Комар”, де опубліковані його гротескні портрети відомих діячів культури та мистецтва. Ярослав Пстрак також був ілюстратором львівських сатиричних часописів "Комар", "Зоря", "Зеркало".
Отож, зі зміною суспільно-політичного, економічного становища Галичини у І880-1939рр., набуває бурхливого розвитку культурно-мистецький процес. Провідна роль у цьому розвитку належить різноманітним громадським, освітнім та. культурним об'єднанням . товариствам "Просвіта", "Січ", "Сокіл". На цей час припадає заснування перших мистецько-промислових шкіл на Станіславщині, як і по всій Галичині, які давали висококваліфіковану освіту у галузях деревообробництва, ткацтва, гончарства та ін. Зародження та розвиток виставкової діяльності стимулювали процес культивування та збирання виробів народного мистецтва, що у свою чергу сприяло створенню перших на території області музеїв та приватних збірок, а також сприяло появі перших теоретичних досліджень про народні промисли Галичини. Єдиним мистецьким об'єднанням образотворчих митців у Станіславі стало об'єднання “Оріон”, яке з 1933 по 1938 роки проводило виставки творів образотворчого мистецтва.
Примітним також є те, що а даний період з'являються потужні творчі скли, які. часто повертаючись до рідної землі після навчання в провідних вищих навчальних закладах країн Європи, несли нові здобутки у різних галузях, поширювали новітні ідеї та досягнення світової науки, культури та. мистецтва, на теренах рідного краю, особливо в даний період спричинились до .мистецького розвою Станіславщини митці Я.Пстрак та О.Р.Сорохтей. Уже заявив яро себе проведенням персональних виставок у Коломиї та Снятині Я.Лукавецький (1936). Всі ці здобутки заклали основу для подальшого культурно-духовного та мистецького розвитку Прикарпатського регіону.
Зародження жанру натюрморту в мистецтві Західної України
Активні мистецькі процеси відбувалися в перші десятиліття XX століття і в Західній Україні. Вони вплинули на формування своєрідної національної школи, особливості якої позначилися і на розвитку жанру натюрморту.
Процес проникнення авангардного мистецтва у львівське середовище митців виглядав закономірно і відзначався розмаїттям представлених тут напрямків, що були нерідко альтернативні стосовно один одного.