Щоб маска поменше сповзала, краще пришити її до хустки чи покривала. Шов прокладається по верхній частині маски. Край покривала повинен проходити там, де звичайно пришивається гумка — на рівні очниць. Можна хустку зробити поменше, а на рівні очниць пришити зав'язки (див. малюнок). Щоб тканина не закривала огляд, зрізуємо ту її частину, що виявилася під маскою. Одержуємо відразу і маску, і головний убір. 

Готові маски з пап'є-маше розфарбовують, прикрашають нитками, щетиною, соломою, мачулою, тканиною (усе залежить від задуму, вашої фантазії і наявних підручних матеріалів). Хоча, якщо чесно, різні стрази, пайєтки, хутро, пір’їнки, луска заподіюють звичайно більше турбот — не встигнеш усім похвалитися, як починають відвалюватися. Інша справа, якщо передбачається, що деталь насправді можна буде віддерти по ходу (як ріг єдинорога). Такі речі робляться окремо і приклеюються так, щоб не видиралися хоча б з м'ясом. До добре зробленого пап'є-маше доповнення можна і пришивати, але шви для страховки краще промастити ПВА.

Для того, щоб готова маска не боялася води, можна покрити її густим шаром лаку (добре підходить лак для волосся) чи змішувати фарби (гуашеві, акварельні) з клеєм ПВА чи іншим. Важливо тільки, щоб використовуваний клей при засиханні ставав прозорим. Якщо маска була промазана желатином, можна фарбувати й олією, (для швидкого висихання і яскравості кольору). А зручніше всього фарбувати маску пульверизатором.