Своїм обов'язковим боргом, який Андрій Андрійович сподівається за допомоги міської влади повернути рідному місту, є відкриття у Львові, неодмінно до VI Міжнародного сим-позіуму гутного скла у 2004 році; Музею сучасного скла. Колекція йо-го складається протягом останньо-го десятиліття і налічує близько 260 творів, загальною вартістю 600 ти-сяч доларів США. .Цінність колекції пояснюється світовою славнозвіс-ністю творів, що входять до неї. Це Андрій Бокотей, Франц Черняк, Ві-талій Гінзбург, Альберт Балабін (Ук-раїна), Іржі Шугаєк (Чехія), Марвін Ліпофскі, Стівен ді Едвардс (США), Ян Зорічак (Словакія), Янош Егенейш (Угорщина), Майкл Роджерс (США — Японія), Ганна Тьєль (Мексіка), Сандра Берзіня-Скрауце (Латвія), Фідейль Ібрагімов, Любов Савелье-ва, Борис Федоров, Олександр і Га-лина Іванови (Росія), Мікко Мерікал-ліо (Фінляндія) та багато Інших.

Доки Музей сучасного скла у Львові існує лише віртуальне, свою персональну виставку з нагоди ви-сунення творів на Національну пре-мію України імені Тараса Шевчен-ка Андрій Бокотей відкрив 12 лю-того 2002 року в Національному художньому музеї у Києві. [16;3]

Справжній митець наді-лений природою здатністю не тільки по-своєму сприймати навколишній світ, а й, завдяки своїй уяві, вихоплювати з нього фрагменти реальності і, змі-нюючи сутність речей, творити особливий всесвіт у хвилини особливого стану душі — натх-нення. Ці хвилини народження художнього образу в уяві і зго-дом його матеріалізації Андрій Бокотей переживав не раз, і кожного разу на мить завмира-ло серце. Чим старшим ста-вав, чим більше досвіду набував, тим сильнішим було хвилюван-ня при завершенні задуму...

...Перші кроки після закін-чення у 1965 році Львівського державного інституту приклад-ного та декоративного мистец-тва (відділ художньої кераміки) були сповнені почуття свободи: ти вільний від повсякденних за-нять, можеш лише творити, творити... Але скоро прийшло усвідомлення: творчість — це повсякденна наполеглива праця мозку і душі, це вічний пошук незвіданого, відкриття невідо-мого. До того ж Андрій відмо-вився від кераміки: його захо-пило гутне скло. Для митця, для його становлення і подальшого поступу надзвичайно велике значення має оточення, духовні й фахові наставники.1 Серед та-ких для Бокотея, передусім, — відомі майстри пензля Р.Сельський, К.Звіринський, Д.Довбушинський. У фаховому плані багато допомогли Андрієві в ос-воєнні гутної техніки чудові майстри-гутники Петро Думич, Олексій Гера, Богдан Валько.

Від початку митець прагне подолати стереотипи, вийти за межі утилітарного асортименту виробів. Він не хоче і не може працювати на догоду глядачеві, який часто залишається байду-жим до нового і тому не сприй-має незвичного.

Твір Бокотея, який збурив художню громадськість, мав назву „Чу-мацькі шляхи". Уперше митець показав утворену ним реаль-ність в середині об'єму: у скля-них прозорих кулях простяглися і переплелися темні (сумні, як чумацьке життя) смуги—дороги. Це була своєрідна гутна графіка: художник „малював" розпеченою (до 1200—1500 гра-дусів) ниткою скла в такій же гарячій кулі. (Додаток № 16)

Згодом з'являється ряд композицій, де фантазія художника творить в середині об'ємів нові дива. Особливо цікавою є серія „Скляні кулі" та оригінальний за конфігурацією твір „Народ-ження матерії".

У цей же час Бокотей успіш-но працює в монументальному мистецтві, беручи участь (в ав-торських колективах) в оздоб-ленні інтер'єрів громадських споруд, санаторіїв як творець казково красивих об'ємно-про-сторових композицій, люстр, світильників (центральний зал автовокзалу у Львові, зимовий сад у пансіонаті „Південний" та приміщення в санаторіях у Трускавці, ресторан „Старе місто" у Харкові, Музично-драматичний театр в Ужгороді та ін. [13;7]

Народився митець в селі Брід Іршавського району на Закарпатті. Дитинство сина греко-католицького священика було важким. Він рано зрозумів, що освіта – це скарб, а праця – ключ до нього. Тому він і надалі продовжує свій шлях як відомий український майстер ужиткового та образотворчого мистецтва, і, як зазначив американський дослідник мистецтва Т. Сано: “долучається своїми творами до розвитку мистецтва гути не лише в Україні, але й у світі”. [14;44-46]

З 1989-го Андрій Бокотей — заслужений діяч мистецтв. У 90-х роках очолює Львівську організацію Національної Спіл-ки художників України, працює завідуючим кафедрою художньо-го скла, а згодом — професор, проректор, з 2000 р. — ректор Львівської академії мистецтв, дійсний член Академії мистецтв України. І при такій завантаже-ності він організовує у Львові з 1989 р. п'ять Міжнародних сим-позіумів гутного скла, в яких взяли участь численні митці Ук-раїни і багатьох країн світу і які, з одного боку, сприяли дальшо-му розвитку художнього гутного склярства в Україні, а з іншого — показали іноземним колегам високий рівень творчості віт-чизняних митців. З 1992 р. були також організовані чотири Між-народні студентські симпозіуми у Львівській академії мистецтв. Бокотей є організатором акції „Музей скла у Львові", для здійснення якої докладає багато зусиль. [13;7]

Висновки

Отже, проаналізувавши всі відомості, розглянені в першому розділі даної роботи можна зробити такі висновки: Виникнення скляного виробництва на землях нашої батьківщини відноситься до ІV-V ст. н.е. Розвиток художнього скла тісно пов’язаний з розквітом культури Київської Русі.

Високу майстерність і вміння використовувати декоративні властивості вільно видувного скла гутники показали на фігурному посуді. Групу фігурного скла