«манійками». «Мальовки» починають користуватися великим попитом і досить швидко поширюються далеко за межі села. Ці паперові прикраси — стрічки-фризи, вазони-букети, гілочки з квітами — наклеювали на грунт стіни, дотримуючись старої структури оздоблення селянської архітектури. Анілінові барвники, як і рослинні, розводили жовтком, а для малювання продовжували користуватися саморобними пензликами з котячої шерсті.
Поступово утверджувалося індивідуальне мистецтво талановитих майстрів «мальовок», зокрема Тетяни Пати, Надії Білокінь, Ярини Пилипенко, Надії Тимошенко, які все своє творче життя присвятили цьому виду народного мистецтва, зберігаючи і розвиваючи його традиційні риси. Вони одні із перших відчули мистецькі можливості нового матеріалу — паперу і тонкотертих анілінових фарб. В їхніх роботах насамперед привертав до себе увагу збереження природної чистоти, яскравості анілінових барвників. Біле тло паперу ніжно гнітиться крізь тонкий шар «манійок». Ця чистота, ясність кольору доповнюється легким малюнком, виконаним саморобними пензликами. Мазки ти кого пензля, нанесені ледь помітним рухом, дають можливість створювати своєрідні ажурні композиції.
Використана література:
Білякова Л. Чарівність петриківського розпису // Україна і світ сьогодні.- 2000.- №6.- С.12-18.
Пелагея Глущенко: Альбом /Авт.-упоряд. Б.С.Бутник-Сіверський.- К.: Мистецтво, 1977.- 19 с.: ілюстр.
Голяк Т. Світ краси // Сім'я.- 1999.- № 4-5.- С.4-5.
Злиденна О. Таємниця майстерності: Студія декор. мистец. // Джміль.- 1997.- № 3.- С.15-17; 1997.- № 4.- С.24-26; 1998.- № 1.- С.28-29; 1998.- № 2.- С.28-29; 1998.- № 3.- С.28-29; 1998.- № 4.- С.24-25.
Петриківський розпис. Джерела: К-т листівок /Упоряд. і авт. ст. Я.І.Яценко, В.Я.Соловйов.- К.: Мистецтво, 1982.- б.с.
Українське народне малярство ХІІІ - ХХ століть: Світ очима нар. митців: Альбом /Авт.-упоряд. В.І. Свєнціцька, В.П.Откович.- К.: Мистецтво, 1991.- 304 с.: ілюстр.