Історія прикрас із бісеру – складова історії культури і історії людства взагалі. На малюнках епохи палеоліту зустрічається зображення людей в намистах.

Раніше прикраси були не просто виробами, а засобом спілкування з богами й духами. Зараз це видається досить дивним, але носили прикраси найчастіше мужчини. Амулети, намиста мали забезпечувати удачу на полюванні і в бою, відлякувати злі сили. Без намиста не могли обійтися шамани, знахарі, ворожбити. Деякі племена зберегли свої ритуали й церемонії до сьогодні. Мандрівники, що перебували в Америці з Російською морською експедицією, так описували раду індійців-ірокезів. Перед прийняттям важливих рішень вождь розказував про традиції племен, перебираючи низки білих і лілових намистин із виточених черепашок, які в літературі відомі під назвою вам пум. Носити вампум мали право тільки мужчини, одягаючи його як пояс або перекидаючи через плече. Вампум також був символом довіри і запорукою дотримання обіцянок – символом довіри і запорукою дотримання обіцянок.

Для захисту житла й харчів від злих сил індійці прикрашали намистинками і предмети домашнього вжитку. В традиційні водонепроникні корзини з трави вони вплітали перламутрові намистинки. Намистинки з кісточок птахів і перламутру нашивали на одяг, сережки, сітки для волосся. З появою бісеру його стали використовувати замість звичних матеріалів, зберігаючи традиційні прийоми роботи. Ритуальні пояси, пов’язки, дитячі колисочки та багато інших речей почали прикрашати скляними намистинами. Розглянте, який вигляд мала колисочка для маленького ірокеза, розшита бісером (Мал.3). А це – фотографія жінки племені айвілік в традиційному одязі (Мал.4). На цьому фото ви бачите індійця-ірокеза, який називався “Чорна нога”. Його одяг також прикрашений бісером (Мал.5).

Намагаючись захистити отвори в тілі, через які, за давнім уявленням, в людину могли проникнути злі духи, індійці просилювали через ніс і нижню губу намисто, а на край вуха нанизували численні бісеринки. Сьогодні дехто з молодих людей в гонитві за екстравагантною модою дуже нагадує тих індійців!

Значення прикрас не обмежувалося захистом від злих сил. За зовнішнім виглядом людини, за орнаментом вишивки або формою прикрас робили висновок не лише про рівень її добробуту, але й по місце проживання, соціальний статус, склад сім’ї, рід занять. Людині завжди хочеться, щоби її помітили, запам’ятали. Прикрашаючись ми намагаємося виділитися із загалу, проявити свою індивідуальність.

Багато видів прикрас спочатку носили мужчини. Наприклад, браслети в німецьких воїнів вважалися символом доблесті й одночасно служили захистом в бою. Сережки також мали мужчини, наприклад, князі, часто тільки в одному вусі. В Європі традиція носити сережки була поширена серед військових, моряків, піратів. В давнину на Русі шовком, бісером, перлинами, камінням оздоблювали комірці чоловічого одягу.

Бісер, перли використовували не лише для виготовлення намиста, сережок, оздоблення одягу, але і для церковних речей, оформлення обкладинок книг. Якісний бісер дорого коштував і часто використовувався разом з дорогоцінним камінням і золотом.

На Далекій Півночі вишивкою з бісеру прикрашали шуби, головні убори, упряж для оленів, взуття. На цьому малюнку (мал. 6) ви бачите взуття (унти) евенків. Зверніть увагу на незвичні сонцезахисні окуляри корінних жителів Таймиру – нганасанів (мал.7).

Були і виключно жіночі прикраси – кокошники (мал. 8) головний убір російських красун густо вкривали вишитими узорами з перлів, перламутру й бісеру. На чоло опускалася сітка з бісеру, стеклярусу чи перламутру (мал. 9). У Псковській губернії кокошники прикршали великими, завбільшки з яйце, шишками з бісеру й перлів (мал. 10). На півдні Росії бісером, намистинками, стрічками розшивали верхню спідницю.

Сучасні модельєри використовують бісер, стеклярус, намистини і для прикрашення одягу, і для виготовлення аксесуарів. Валентин Юдашкін покриває плаття суцільною бісерною вишивкою. Численні бісерні підвіски роблять плаття від Еману еля Ангаро і Бернара Перрі сожими на водоспади і язики полум’я. Жан-Поль Готьє прикрашає бісером і намистинками сумочки, а Осі мар Версолато – пояси і комірці. Крістіан Лакруа створив із бісеринок окремі деталі жакету і штанів, а Пако Рабан - ціле плаття. З бісерних сіток виготовляють шапки й рукавички. Намистинками бісеру вишивають взуття, одяг.

В Україні вишивкою бісером та виготовленням виробів з нього захоплюється багато людей різного віку. На традиційному святі “Родослав”, яке проводяться в м.Івано-Франківську, представляють свої вироби умільці всієї України. Дуже гарні картини, вишиті бісром. А в окремих селах Чернівецької області зберігся красивий звичай. Коли наречена з дружками йдуть просити на весілля, вони обов’язково одягають вишиті бісером сорочки. Такі сорочки дуже красиві, але носити їх треба дуже обережно, бо якщо нашито багато бісеру, то важать вони немало, навіть і три кілограми. Ось які чудові вироби з бісеру виготовлені руками українських майстринь (демонстрування краватки, гердану, вишитої сорочки).

Любителі бісерного рукоділля в різних країнах об’єднуються в клуби, відомості про них внесено у всесвітню комп’ютерну мережу INTERNET. Кожна людина з будь-якого куточка землі може полюбоватися роботами майстрів і виставити свої вироби, поспілкуватися й обмінятися ідеями з однодумцями.