Інтер'єри палацу вражають несподіваним сполученням стилів, - класицизм, барокко, ампір - характерним для Півдня Російської імперії середини минулого століття, і названим "вільною південною еклектикою". Парадна Золота зала сполучає елементи ампіру і барокко. Він висвітлюється еркером з п'ятьма арковими вікнами, які створюють відчуття надлишку сонячного світла і повітря. Історики затверджують, що тут давав концерт відомий угорський композитор і піаніст Ференц Аркуш.  

Історію палацу пов'язано з діяльністю місцевої інтелігенції. З 1899 по 1903 роки тут проходили засідання і вечори Літературно-Артистичного суспільства, яке об’єднувало письменників, художників, музикантів, акторів. Тут прочитав уперше свій переклад "Пісні про Гайавате" Генрі Лонгфелло лауреат Нобелівської премії Іван Бунін. Тут справляв величезне враження на публіку своїми виступами і статтями полум'яний Altalena - Володимир Жаботинський - майбутній ідеолог створення держави Ізраїль. Тут виступала велика українська акторка Марія Заньковецька, бували корифеї українського театру. Золота зала- єдина меморіальна зала музею. 

Інші втілюють хід літературної історії.    

Музей "Філікі Етерія"

Музей "Філікі Етерія" (з грецької мови - "Товариство друзів") функціонує в Одесі з 1979 року, спочатку як відділ історико-краєзнавчого музею міста.
У вересні 1994 року, в дні святкування 200-річчя заснування міста, в Одесі в будівлях по Красному провулку № 16-20 було урочисто відкрито Філію Грецького Фонду Культури (Центр - в м. Афіни). Ці будівлі на пільгових умовах мерія міста передала у розпорядження Філії, при якій і працює з цього часу переведений сюди музей "Філікі Етерія". Це його історичне місце. В минулому ці будівлі належали грекам і саме тут у 1814 році було створено таємну революційно-патріотичну організацію "Філікі Етерія", яка готувала греків до боротьби за незалежність. "Філікі Етерія" назавжди пов'язала історію Одеси з історією національно-державного відродження Греції.
Музей створено Грецьким Фондом Культури у співпраці з Одеським історико-краєзнавчим музеєм, який надав ряд експонатів з історії "Філікі Етерії", доповнених точними копіями експонатів із музеїв Греції, особливо з етнологічного та історичного товариств Греції.

Музейну експозицію представляють три тематичні розділи:

перший розкриває діяльність грецької колонії в Одесі в дореволюційний період,

другий та третій - історію створення, адміністративний, економічний устрій і діяльність "Філікі Етерії" та її членів до і під час грецької революції.

Нещодавно відкрито новий зал музею етнографічного характеру зі справжніми предметами побуту, що відтворюють інтер'єр будинку Г. І. Маразлі першої половини XIX століття.

Щорічно музей "Філікі Етерія" безкоштовно відвідують тисячі одеситів та гостей міста, іноземні туристи. Тут часто проводяться екскурсії та лекції, тематичні конференції та уроки для учнів шкіл та студентів вузів міста.
Робота над розвитком та поповненням експозиції музею триває.

Музеї детально

? >

Меморіал героїчної оборони Одеси

Через 30 років після Перемоги над фашистською Німеччиною 411 батарея з волі вдячних нащадків відродилася в спорудженні на її території Меморіального комплексу героїчної оборони Одеси.  

На заклик ветеранської громадськості війни і праці міста Одеси про спорудження Меморіалу, опублікованому в газеті "Вечірня Одеса" у лютому 1975 року, відгукнулися більшість промислових підприємств, громадських організацій, воїни Одеського Червонопрапорного військового округу.   

Завдяки патріотичному пориву, чіткій організації будівельних робіт Меморіал було побудовано у рекордно короткий термін.   

Урочисте відкриття Меморіалу відбулося 9 травня 1975 року в день 30-річчя Великої Перемоги. На багатотисячному мітингу представників промислових підприємств, громадських і партійних організацій, навчальних закладів міста і воїнів Одеського гарнізону виступив видатний письменник, фронтовий кореспондент газети "Червона Зірка" Костянтин Михайлович Симонов, який у період оборони м. Одеси був у цих місцях, у тому числі й на позиції 411 батареї.  

На площі в 16 га розташувався своєрідний музей під відкритим небом з розгорнутою експозицією зразків військової техніки і озброєння основних видів збройних сил періоду Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.   

Вхід на Меморіал вінчають скульптурні форми у вигляді бетонної стели "Катюша", а вздовж алеї завдовжки 500 метрів у металевих конструкціях встановлен емблеми із зображенням міст-героїв і фортеці-героя Бреста.   

10 квітня 1989 року, в 45-ю річницю звільнення міста Одеси від фашистських загарбників, на північно-західній окраїні Меморіалу, батьки військовослужбовців, які загинули в Афганістані, висадили Алею Пам'яті. Разом зі скульптурною композицією комплекс увійшов в історію під загальною назвою "Сумна пам'ять століття", що персоніфікує собою символ зв'язку і наступності поколінь.

Експозиція музею:   

У чотирьох залах музею на високому архітектурно-художньому рівні побудовано тематичну експозицію, яка відображає Одеську оборонну епопею під епіграфом "Все далі йдуть у глиб історії роки Великої Вітчизняної війни, але час не владен піддати їх забуттю, вивітрити з пам'яті народної".   

Меморіал став надійним мостом між минулим і майбутнім, одним із найбільш відвідуваних установ культури в регіоні, дорогим і улюбленим для ветеранів Великої Вітчизняної війни і воїнів-інтернаціоналістів, символом пам'яті і гордості одеситів за героїчну історію свого рідного міста.   

На Меморіалі постійно багато молоді і студентів. Тут проводяться регулярні зустрічі ветеранів війни і праці з молоддю, воїнами і студентами ВУЗів, урочисті заходи щодо завершення програми військової підготовки військових кафедр із присвоєнням студентам первинних офіцерських звань

Одеський музей нумізматики

Одеський музей нумізматики, перший в Україні спеціалізований нумізматичний музей, було подаровано одеситам у рік 205-річчя з заснування Одеси, і він почав функціонувати з 1 січня 1999 року. У його фондах представлено всі періоди в історії зародження цивілізації і державності на українській землі, а також історії монетної