Рені

Відоме з часів Київської Русі. Назва, очевидно, походить від давньоруського "рені" - річкова пристань. Перша письмова згадка належить до 1548р. З 1621 по 1812 роки перебувало під турецькою юрисдикцією, потім - молдавською та російською. В 1918-1940рр. - під румунською юрисдикцією. З 1940р. - в складі України.  

Герб румунського періоду

Герб румунського періоду затверджений 1932р. Щит оперезує лазурова облямівка. В червоному полі - срібна кроква, під якою золотий хрест. Над кроквою меч, зліва - золотий якір. Щит увінчаний срібною міською короною з трьома вежками.   

Герб радянського періоду

Затверджений 7 березня 1991р. Щит розтятий золотим якорем на лазурове і чорне поля. В першому полі - срібний корабель на золотій хвилі. В другому - червоне гроно винограду з зеленим листком. Чорна глава обтяжена золотими назвами міста російською та румунською мовами.

Іллічівськ

Відомий з XVІІІ ст. як поселення, засноване українцями. Пізніше з'явилися грецькі та німецькі переселенці. Історична назва - Бугові Хутори. В даний час відомий як порт на поромній переправі Іллічівськ-Варна.  

Сучасний герб

Сучасний герб затверджений в 1998р. В лазуровому полі з синьою базою, вантажний пароплав, шлях якому освітлює срібним променем срібно-червоний маяк. В базі три ряди срібних хвиль. Щит покладений на якір і оповитий синьо-жовтою стрічкою з написом "ІЛЛІЧІВСЬК". Автор - А.Горбенко.

Ізмаїл

Відомий в ІX-X ст. Входив до Київської Русі, пізніше - до Галицько-Волинського князівства. З XІV ст. під назвою Сміл знаходився в складі Молдавського князівства. З 1877р. - у складі Російської імперії. В 1918-1940рр. - під румунською юрисдикцією.  

Герб російського періоду

Герб російського періоду затверджений 2 квітня 1826р. Щит скошений зліва; в червоному полі угорі срібний хрест, внизу місяць, а між ними шабля, лезо якої обернене донизу, в пам'ять Кагульської перемоги; в срібному полі внизу зображена вода, з правого боку берег, а з лівого - ніс корабля, з якого опускається якір у воду, в пам'ять відкритого порту.  

Герб румунського періоду

Герб румунського періоду затверджений 1930р. В червоному полі - срібна зубчаста башта, що виходить із срібного моря, над нею золотий чотирикінечний хрест, розташований над срібним лежачим півмісяцем. Символізує старовинну Ізмаїльську фортецю і переможну боротьбу християн за володіння нею. Щит увінчаний срібною міською короною з п'ятьма вежками.  

Герб радянського періоду

Затверджений у 1967р. Щит скошений справа червоним і лазуровим. У першій частині - золоті серп і молот. В другій - золотий силует пам'ятника генералісимусу Суворову роботи скульптора Б.Едуардса. Герб поміщений у золотий картуш, що має три фортечних зубця вгорі і форму якоря внизу.

Монумент і зубці уособлюють героїчне минуле міста. Якір характеризує специфіку міста - морського порту. Лазуровий колір символізує ріку Дунай. Автор - Ф. Костянтинов.

Вилково

Засноване у XVІІІ ст. запорозькими козаками, що перебрались в цю місцевість після знищення Запорозької Січі. З 1812р. - у складі Росії. В 1918-1940рр. перебувало під румунською юрисдикцією, з 1940р. - в складі України.  

Герб румунського періоду

Герб румунського періоду затверджений 1932р. В срібному полі лазурова кроква, під якою - три золоті риби, а згори по краях - два зелених стебла комишу. Щит увінчаний срібною міською короною з трьома вежками.  

Герб радянського періоду

Затверджений 12.11.1987р. рішенням N209 виконавчого комітету міської ради. У золотому щиті - чорний ніс човна, що розтинає лазурові хвилі і супроводжуваний праворуч п'ятьма срібними рибами і ліворуч - зеленими деревами на острові. Над носом - золоті козацькі шабля і люлька. У вершині щита - срібна назва міста. Герб символізує острівне розташування міста і рибний промисел, а також козацьке минуле. Автор - В.Вершинін.

Білгород-Дністровський

Виник у VІ ст. до н.е. як поселення греків під назвою Тіра. В XІІ-XІІІ ст. пониззя Дністра входило до Галицько-Волинського князівства. З 1484р. - у складі Туреччини. Слов'янську назву Білгород замінено на Акерман - біла фортеця. У 1806р. приєднаний до імперії. В 1918-1940р. знаходився під юрисдикцією Румунії.  

Герб російського періоду

Герб російського періоду затверджений 28 квітня 1826р. В червоному полі зображена виноградна лоза на знак достатку винограду.   

Проект Б.Кене

У 1872р. Б.Кене розроблений проект нового герба міста: щит перетятий червоним зубчастим поясом; у горішній срібній половині - три червоні колоски, покладені навхрест; у долішній, також срібній - чорний півмісяць, обернений рогами донизу. У вільній частині - герб Бесарабської губернії. Щит увінчаний срібною міською короною з трьома вежками і обрамований двома золотими колосками, з'єднаними Олександрівською стрічкою. Затвердження не отримав.  

Герб румунського періоду

Герб румунського періоду затверджений 1930р. В червоному полі - срібна середньовічна фортеця з трьома круглими баштами і гостроверхими дахами, середня башта - найвища і з зубцями, зачиненими вікнами і ворітьми, розташована на чорній терасі, що виходить з срібного моря. Над ворітьми - червоний щит з гербом Молдови. Герб символізує старовинну молдавську сторожу. Щит увінчаний срібною міською короною з сімома вежками.  

Герб радянського періоду

Затверджений 18.01.1980р. рішенням N51 міської ради. У червоному щиті срібна фортеця, лазурова база обтяжена золотим якорем. Автор - В.Денисов.   

Сучасний герб

В червоному полі на зеленій землі зображена золота виноградна лоза. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною з трьома вежками.

Кілія

Перші письмові згадки належать до XІV ст. З 1353р. місто знаходилось у складі Угорщини, 1359 - Молдавського князівства, 1484 - Туреччини, 1878 - Росії. В 1918-1940рр. - під румунською юрисдикцією. З 1940р. - у складі України.  

Герб румунського періоду

Герб