Культова архітектура (православні храми) Білої Церкви
за часів незалежності України      

В роки відродження духовності у незалежній Україні почалася відбудова церков, знищених у роки радянської влади, та будівництво нових храмів. У 1990-х роках з відновленням кафедри єпископа у Білій Церкві почалося будівництво нових православних храмів Московського патріархату, що стали окрасою нашого міста. Деякі з них було закладено на честь визначної події в історії людства - 2000-річчя Різдва Христового, що широко відзначалося у всьому світі.

Храм
Святого Великомученика Пантелеймона      

Почав будуватися у 2000 році по вулиці Карбишева біля шкірвендиспансера та будинку пристарілих замість знесеного на початку XX століття по Олександрійському бульвару (магазин "Вірпул"), де була розташована церква для військових поблизу госпіталю. Автори проекту - архітектори архітектурно-інженерної фірми "Піраміда" Ю. Бабич, Т. Завалій, М. Нечитайло.      

Автори проекту - архітектори архітектурно-інженерної фірми "Піраміда" Ю. Бабич, Т. Завалій, М. Нечитайло.      

В основу об'ємного вирішення споруди покладена тризрубна система з трьома верхами, завершена трьома куполами. Загальна композиційна побудова церкви передбачає розвиток форми по вертикалі. Простір головної нави також розвинутий по вертикалі і завершується склепінням, що символізує "небо". Вертикальну побудову підкреслює освітленість інтер'єру. Верхня підкупольна частина найбільш освітлена - простір спрямовується вгору назустріч світлу. Храм хрестовокупольний має три куполи видовженої цибулеподібної форми. Головний фронтон оздоблено портиком трикутної форми та колонами.      

Храм Української Православної Церкви Білоцерківської єпархії. Настоятель - ієрей Володимир Чудинов.

Жіночий монастир
Св. Великомучениці Марії Мигдалини      

Будівництво розпочате на Заріччі у 2000 році, проект затверджено у 1994 році. Автор проекту - архітектор Аркадій Олександрович Дубік, голова Ради архітекторів у місті Біла Церква. Будівництво веде мале підприємство "ЕКО". Монастир розрахований на 250 місць.      

Зараз будується 1 черга монастиря на 75 місць. Комплекс споруд монастиря складається:      

- з двоповерхового корпусу (у плані являє собою літеру "П") де розмістяться адміністративний та житловий корпуси (загальна площа 2707 кв. м);      

- 1-а черга - 884 кв. м, 2-а черга площею 4240 кв. м, де розмістяться майстерні та житлові корпуси. Планується з'єднати 1 та 2 черги переходом на рівні другого поверху;      

- з церкви, загальною площею 700 кв. м (проект розробляється);      

- з господарчого двору;      

- з цегляної загорожі з чотирма баштами по кутах та надбрамною церквою (загорожа збудована у кінці 1990-х років майстрами з Почаєва під керівництвом братів Бондар - Дмитра та Якова Пилиповичів. Ними в той же час збудовано капличку при церкві Св. Марії Магдалини для освячення води. Настоятельниця монастиря - старша сестра Фотинія Бондаренко.

Церква
Св. Іоанна Хрестителя      

Будівництво розпочалось у 2002 році на березі р. Рось, по вулиці Лісовій будівельною фірмою "Еко". Автор проекту - архітектор Аркадій Сергійович Дубік, голова ради архітекторів м. Біла Церква.      

Церква розрахована на 250 місць. Проект являє собою споруду висотою 32 м, у плані якої лежить хрест. Церква чотиристовпна, однокупольна (купол шатроподібної форми), будівля у псевдовізантійському стилі. Матиме два поверхи - у нижньому планується розмістити нижню церкву, недільну школу та іконописну майстерню, у верхньому - верхню церкву. Ярусна композиція є основним об'ємом, що буде домінувати над малоповерховою забудовою Заріччя та природним ландшафтом - Голендернею та живописною річкою Рось, де відбувається свято Водохрещення загальноміського значення.      

Належить до Української Православної Церкви Білоцерківської єпархії, настоятель - Сергій Савельєв.

Церква
Св. Петра і Павла      

Закладена 12 липня 2000 року. Будівництво розпочалось у 2000 році по Сквирському шосе (парк Будівельників,), на місці боїв при визволенні м. Біла Церква від німецько-фашистських окупантів у січні 1944 році, де загинуло багато воїнів Радянської Армії.      

Одними з перших спонсорів будівництва були - директор приватного підприємства Павло Никифорович Нікітенко та директор малого підприємства "Укрінтерм" Петро Микитович Мороз. Автор проекту - архітектор Олег Борисович Сафонов.      

Споруда двокупольна, у плані являє собою квадрат, до якого приєднується чотирикутник (вівтарна частина), що символізує ковчег. Зовні план церкви у формі кола, який підтримують чотири опори з металокаркасу. Один з куполів цибулеподібної форми увінчує церкву, другий - вівтарну частину храму. Вхід, вікна та вівтарна частина запроектовані у вигляді кокошника у давньоруському стилі. Церква двоярусна. Нижній ярус у вигляді кургану, в якому буде розміщено трапезну, ризницю, службове приміщення та недільну школу. У верхньому ярусі - парафіяльна церква.      

Належить до Української Православної Церкви Білоцерківської єпархії. Перший настоятель церкви о. Олександр Захарчук.

Каплиця
Св. мученика Георгія-Побідоносця      

Збудована у 1996 році, освячена єпископом Серафимом б травня 1996 року під час проведення у м. Біла Церква 3-го туру Республіканського фестивалю афганської пісні. Каплиця - пам'ятний знак на честь воїнів, які загинули у Афганістані. На двох кам'яних плитах, що знаходяться в інтер'єрі, вибито 132 прізвища загиблих воїнів-афганців Київської області.      

Кошти на будівництво виділені Чорнобильським фондом, будівництво здійснювало РБУ-2. Автори проекту - Ю. Бабич, В. Кузьмін (архітектурно-інженерна фірма "Піраміда"). Розпис інтер'єру проводило художньо-творче об'єднання "Ковчег". Серед авторів - Юрій Гайдамака.      

Каплиця розміщена на початку Комсомольського бульвару з врахуванням пішохідних зв'язків, які склалися, і орієнтована на вісь, яка візуально замикається Костелом Св. Іоанна Хрестителя на Замковій горі, - історичного центру міста. Основний об'єм виростає з просторових двоярусних аркад, що символізують храм у храмі. Просторова композиція каплиці побудована на протиставленні масивного центрального ядра ажурній двоярусній аркаді, увінчаній іконою Св. Георгія-Побідоносця, яка в той же час являється вівтарем, винесеним назовні і дозволяє проводити масові заходи навколо невеликої за розміром каплиці (4.5 х 4,5 х 21, 8 м). У