Хоровий доробок Станіслава Людкевича належить до найцінніших надбань української музики. З діяльністю митця пов'язаний важливий етап розвитку, поширення і професіоналізації хорової культури, видатні художні здо-бутки, що визначали досягнення в цій галузі, запліднюва-ли творчі пошуки інших композиторів, активізували мис-тецький процес. Серед багатогранних інтересів Людкевича однією з най-важливіших, провідних ідей стає прагнення демократизу-вати музичну культуру, зробити її надбанням мільйонів. Найбільш реальним шляхом до цього в умовах початку XX століття Людкевич справедливо вважав хорове мисте-цтво. Цим зумовлена подвижницька праця митця в галузі хорової музики, якій він віддав безліч сил, енергії, на-тхнення й таланту як диригент, хормейстер, критик, вче-ний, композитор. Хорова творчість Людкевича тісно пов'язана з прогре-сивними ідеями епохи. Відбиваючи напружену історичну ситуацію початку XX століття, надії та тривоги творчої інтелігенції, хорова музика Людкевича втілює передусім образи революційно-визвольної боротьби («Вічний рево-люціонер», «Останній бій»), ідеї патріотизму і громадського обов'язку («Дайте руки, юні друзі»), почуття непримирен-ності до насильства і гноблення («Хор підземних ковалів»). Вплив романтичного методу позначає ці твори героїч-ним пафосом, пристрасністю утвердження позитивного ідеалу, напругою драматичної конфліктності. Для музики властивий пошук динамічних форм, лейтмотивності, інтен-сивного тематичного розвитку. Героїчні твори Людкевича вирізняє те, що композитор не обмежується результативно-концентрованими характе-ристиками, а вносить до п'єс елемент конфлікту, динаміч-ний розвиток якого уособлюй ідею боротьби. Такий принцип, характерніший для великої форми, позначається на будові хорових п'єс, де часто спостерігається тенденція до збільшення масштабу, а вплив на формотворення різних принципів музичного розвитку приводить до виникнення оригінальних, нетипових конструкцій. Відтворення внутрішньо-суперечливих ситуацій, склад-них художніх концепцій Людкевич часто здійснює, синте-зуючи різні стильові засади, вдаючись до принципів сим-фонізму. Це дозволило йому в різних сферах образності, зокрема й у ліриці, сказати попе вагоме слово. Плідною тенденцією композитора є синтез національ-них засад — народної пісенної ладоінтонаційності, особ-ливостей розспіву і голосоведення — з формотворенням, прийомами тематичної розробки, контрапунктично-імітаційною поліфонією — здобутками професіоналізму світо-вій музики. Композиції Людкевича постійно викликали підвище-ний Інтерес мистецької громадськості і мали істотний Ішли» на шляхи розвитку цілої галузі хорової музики. Кращі хорові твори Людкевича належать до золотого фонду української музики, дорогоцінних пам'яток її роз-витку та художнього освоєння нових явищ життя. Про-йняті гуманізмом, високим етичним та громадянським па-фосом, вони й сьогодні хвилюють щирістю, сплою почуттів, красою музичних форм.