Міністерство освіти і науки України
Реферат на тему:
Кіноматограф, як вид мистецтва
План
І. Вступ 3
ІІ. Історія кіно 3-5
ІІІ. Довговічність кіно 5
ІV. Розвиток технологій 5-6
V. Теорія кіно 6
а) Кінокритика 6-7
б) Кіноіндустрія 7-8
VI. Виробництво кіно 8
а) Стадії виробництва 8
б) Кінокоманда 8
в) Кінопоказ 9
VII. Анімація 9-10
VIII. Незалежне кіно 10-11
-2-
Вступ
Кінематограмфія (від кйнемб, кйнембфпт — рух та гсбцп — писати, зображати) — це галузь та , що об'єднує всі види професійної діяльності, пов'язаної з , розповсюдженням, та демонструванням , а також навчально-наукову роботу (див. ).
Значною частиною кінематографії є — галузь промисловості, що виготовляє кінофільми, спецефекти до них та анімацію. У багатьох країнах кіноіндустрія є важливою галуззю економіки. Виробництво кінофільмів зосереджено у . Готові фільми демонструються у , по , поширюються на носіях інформації для перегляду на домашній , зокрема на та .
Словом кінематографія іноді позначають також:
- вид , що винайдений у і став найпопулярнішим у .
- комплекс пристроїв та методів, що необхідні для знімання рухомих об'єктів на , і для наступного відображення отриманих знімків, шляхом проектування їх на екран.
У свою чергу кінематографію можуть називати кіномистецтво, кінематограф, зрідка сінематограф чи сінематографія ( cinйmatographe).
Історія кіно
Кінець — Створення , біоскопів, вітаскопів і ін. примітивних видів кінопроекторів.
— Винахід . Демонстрація винаходу в США Т. Едісоном, в Англії Р. У. Поллом.
— Винахід (з'єднання плівки з проекційним ліхтарем) братами . Поява перших документальних фільмів братів Люм'єр («Прибуття потягу», «Поливальник» і т. д.).
— Застосування режисером Ж. Мельєсом технічних трюків в кіно (макети, подвійна експозиція, комбіновані, сповільнені і прискорені зйомки і т. д.). Зйомки фантастичних серій («Подорож на Місяць», «Подорож через неможливе ( Le Voyage a Travers L impossible)» ), зйомки кінофеєрій («Червоний Капелюшок», «Попелюшка»).
— Винахід професором Б. Л. Розінгом електронно-променевої трубки ().
— Створення першого мальованого (мультиплікаційного) фільму у Франції.
— Розінг вперше в світі здійснив в лабораторних умовах передачу зображення на відстань декількох метрів (прообраз ).
— Створення нових жанрів кінематографа (детектив, комічний фільм, вестерн, багатосерійний пригодницький фільм). Розквіт німого кіно в Росії (режисери Я. Протазанов, Е. Бауер, В. Гардин, актори В. Холодна, І. Мозжухин, В. Полонській).
-3-
— Масовий розвиток світового кіно завдяки творчості американських режисерів Д. Гріффіта і Т. Інса. Створення Ч. Чапліним фільмів, що увійшли до золотого фонду світового мистецтва («Малюк», «Золота лихоманка», «Цирк», «На плече»). Поява в Росії робіт талановитих режисерів З. Ейзенштейна, В. Пудовкина, , що відносяться до найвищих досягнень кіномистецтва XX ст. («Броненосець „Потемкин“», «Нащадок Чингізхана» та ін.).
— Створення першого звукового фільму на кіностудії «Ворнер Бразерс» (режисер А. Кросленд, фільм «Співак джазу»). В СРСР перші звукові фільми з'явилися в 1931—1932]] рр. («Путівка в життя» Н. Екка і «Стрічний» С. Юткевіча і Ф. Ермлера).
— Перші передачі в .
— Поява в СРСР у продажу перших телевізорів.
— Модернізація телецентру на Шаболовці. Здійснення регулярного телемовлення в СРСР.
— Винахід касетного -приставки до телевізора.
— Початок масового випуску японською фірмою і касет
і по теперішній час — Впровадження в сучасне кіно електронної техніки, використання багатоканальних систем запису і відтворення звуку, використання комп'ютерної графіки і синтезаторів, забезпечення ефекту безпосередньої присутності глядача у відтворюваній події (стереоефекти, ефект ).
Механізми для виробництва штучно створених двомірних зображень у русі демонструвались ще у . Це були такі прилади як та . Ці машини походили від простих оптичних приладів (як ), і могли показувати послідовність нерухомих картинок з достатньою швидкістю, щоб зображення на картинках здавались рухомими (таке явище зветься ). Зрозуміло, що зображення повинні були бути ретельно підібрані, аби досягти бажаного ефекту. Принципи цього стали основою для подальшого розвитку .
З розвитком плівки для стало можливим захоплювати об'єкти у русі в реальному часі. Ранні версії технології вимагали від глядача дивитись у спеціальний прилад, щоб побачити картину. У розвиток дозволив захоплювати і зберігати окремі зображення на одній плівці у рулоні. Це призвело до швидкого розвитку , що освічував знятий і віддрукований фільм та переносив зображення на екран, створював для великої аудиторії. Ці рулони стали називатись "рухомі зображення", звідки і походить англійське слово "movie". Ранні фільми були статичними , що показували подію без чи інших кінематографічних прийомів.
Кіно було винятково аж до кінця , але ці прогресивні посідали значне місце у тогочасній . На початку у фільмах почала розроблятися оповідна структура. Окремі почали об'єднуватися задля зв'язної розповіді. Сцени пізніше розбивались на різні кадри різних розмірів та точок зору. Інші прийоми (наприклад, рух камери) теж реалізувалися як ефективний спосіб розгортання сюжету. Щоб не тримати аудиторію в тиші, власники кінотеатрів наймали , чи цілий , щоб грати музику відповідно до настрою фільму у кожен конкретний момент. На початку більшість фільмів виходили з вже підготовленим списком музичних композицій для цих цілей, або навіть з
-4-
повним набором звукозаписів, що створювались для значних кінопродуктів.
Розвиток європейського кіно був перерваний початком . У той час у кіноіндустрія почала швидко розвиватись разом з появою . Проте у европейські кіномитці, такі як та продовжували свою справу. У нові технології дозволили кіновиробникам додавати до кожного фільму з мовленням, музикою чи звуковими ефектами, що відповідали дії на екрані.
Наступним важливим кроком у розвитку кіно було