Найдоступнішим для дітей молодшого шкільного віку є шов “штопка” способом переплетення поздовжніх ниток поперечними. Для пояснення способу його виконання рекомендується використовувати замість тканини картон з імітованою “діркою”. Для тренувальної вправи варто роздати учням заготовки: шматочки нецупкого картону з прорізаними усередині дірочками. Тільки після виконання шва “штопка” на таких заготовках учень може сміливо приступати до штопання дірочок на панчішках, шкарпетках та іншому одязі.

Шов “штопка”:

а) переплетення поздовжніх ниток поперечними;

б) штопання петельками;

в) мереживо з петельок, утворене швом “штопка”

Узори вишиті за

допомогою шва “штопка”.

Хрестикові шви Див. додаток, зразок № 13

На вишивання хрестиком у початкових класах відводиться: у ІІ класі – 3 години; у ІІІ класі – 2 години.

Техніка вишивання хрестиком – одна з найвідоміших у народних вишивках. Ними вишивали переважно одяг і рушники. І в наш час цим швом вишивають дитячі і чоловічі сорочки, блузки, плаття, скатерті, серветки, рушники, подушки, килими, сумки, панно, та ін.

Вишивати хрестиком можна по рахунку ниток, по канві або по контурах. Краса хрестикового шва залежить від точності та порядку накладання стібків: усі верхні стібки повинні переплітати нижні у одному напрямі.

Хрестиковий шов виконують двома способами:

при першому способі стібки укладають спочатку в одному напрямку, а потім в протилежному (див. ст.. 42, малюнок “б”, “в”) так, щоб вони перетиналися посередині.;

другий спосіб важчий, але кращим утворюється шов; хрестики виконують один за одним, вколюючи голку то справа наліво, то зверху вниз (див. мал. ”в”).

У ІІ класі учні ознайомлюються з використанням канви при вишиванні хрестиком і вишивають серветку за вибором. На цю роботу відводиться 3 години.

У ІІІ класі школярі вчаться вишивати хрестиком без використання канви, по рахунку ниток. Учні шиють виріб за вибором (одяг для ляльки, футлярчик для ножиць, котушок, подушечку-гольничок) і вишивають його хрестиком.

На цю роботу відводиться 2 години.

Хрестикові шви

а) схеми узорів;

б) спосіб виконання стібків;

в) спосіб виконання стібків.

Узори хрестиком перезнімають з таблиць чи виробів на міліметровий папір чи папір у клітинку. Щоб вишити узор, потрібно перемалювати його рапорт. Рапорт – це частина узору, що повторюється. Кожна клітинка паперу відповідає хрестикові узору. Можна заштрихувати кольоровим олівцем клітинки – хрестики на малюнку, а можна в кожній клітинці кольором малювати хрестик.

Вишивання гладдю Див. додаток, зразок № 16

Гладь – це вишивання прямими та похилими стібками, які повністю або частково заповнюють площину узору. Існує багато видів гладі, але у початкових класах ознайомлюються з найпростішим видом – двохсторонньою вільною гладдю.

Назва цієї техніки походить від способу накладання стібків: при вишиванні двохсторонньою гладдю з обох сторін тканини утворюється однаковий малюнок.

Гладь використовується в кольорових рослинних орнаментах. Стібки накладають так: дрібні листочки вишивають косою гладдю, а ягоди – прямою ( див. ст. 43 , малюнок “а”, “б”). В більших елементах стібки гладі розташовують по формі узору: в пелюстках квіток – від краю до центра ( малюнок “в”), в листочках –від краю до середини, у напрямі жилок. Інколи контур листка зашивають не повністю, як показано на малюнку “г”.

Вишивання гладдю

а) вишивання дрібних листочків;

б) вишивання ягід;

в) вишивання пелюсток квіток, розташовуючи стібки за формою узору;

г) контур листка, зашитий не повністю.

Шов “протягування” Див. додаток, зразок № 14

Швом “протягування” виконують геометричні узори в основному червоними і чорними нитками.

Назва шва походить від техніки вишивання: робоча нитка ніби протягується через тканину.

Для засвоєння техніки протягування виконують зразок, узор якого складається з різних по довжині стібків, виконаних справа наліво зразу по всій довжині тканини. Лицеві і виворітні стібки узору чергуються між собою ( див. малюнок нижче).

За таким принципом виконують всі узори протягування. В узорах кожен ряд може повторюватися 3-5 разів. В залежності від цього орнамент виходить ширший або вужчий.

На вишивання протягуванням у ІІ класі відводиться 2 години, під час яких учні вишивають сувенірні вироби за вибором.

Зразки вишивок, виконаних протягуванням

Шов “низинка” Див. додаток, зразок № 15

Назва “низинка” походить від прийому вишивання. Вишивається низь з виворітної сторони. Лицева сторона узору – це виворіт вишивки. Низзю виконують геометричні орнаменти чорними або червоними нитками.

Низь виконується справа наліво стібками по всій довжині узору. Робочу нитку закріплюють петлею на одній нитці тканини справа, знизу, біля початку зразка. Знизу вверх виконують перший ряд узору.

Характерне для цього шва те, що на голку набирають і пропускають, виконуючи стібки, непарну кількість ниток тканини. Вишивання цього шва великої уваги.

Виконавши перший ряд узору, тканину повертають і знову знизу вгору, через ниточку тканини виконують другий ряд узору. Кожен наступний ряд виконують теж через ниточку тканини, і теж знизу вгору.

Якщо в узорі необхідно виконати стібок на велику кількість ниток (на-приклад, 7 ниток), то вишивають його так. На голку беруть 4 нитки тканини, протягують робочу нитку, потім повертаються, вколюють голку знизу через одну нитку від робочої нитки і виводять голку вертикально вгору через 4 нитки тканини. З лицевої сторони утворюється довгий стібок з замочком (див. малюнок нижче).

Зразок вишивки низинкою.

Виконання стібка на 7 ниток у 2 прийоми (а, б).

Особливості роботи вчителя

з учнями під час вивчення

тем з вишивання у початкових класах

Вивчення тем з вишивання у початкових класах має визначені труднощі у порівнянні