Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Робота в передконцертний період

По завершенні технічного опрацювання твору засвоєння його та вивченя напам'ять, варто більшу увагу приділити охопленню твору в цілому – “вибудувати” форму, закріпити зв'язок частин, досягнути переконливості, продумати інтерпретацію.

«Чим менше залишається часу перед концертом, Тим холоднокровнішим та зібранішим потрібно бути у своїх заняттях. Займайтесь якнайвишуканіше.» – радила професор В.Х.Разумовская своїм учням [11;53 ].

Злиття всіх фрагментів і частин в ціле, в п'єсу єдиного дихання вимагає відповідного часу, неодноразових пробних програвань музичного матеріалу, як в цілому, так і по частинах.

Програвання повинні відбуватися не тільки в темпі, але й з повною душевною віддачею та відповідними емоціями, наче на концерті в присутності уявних глядачів.

Так відомий піаніст Гінзбург суттєвого значення надавав репетиціям, які відбуваються в умовах, що наближені до концертних. У своїй роботі він навіть враховував фактор освітлення естради, практикував програвання з нерозіграними руками, програма виконувалась максимально наближено до концертної ситуації. Подібним чином займався і Л.Оборін.

В контексті цієї роботи доречно буде згадати про роботу із зеркалом. Виконавець повинен добре знати як він виглядає візуально. І намагатись щоб візуальна низка його виступу органічно доповнювала суто музичну.

Проте скільки б не практикувались дані методи, справжній концерт завжди вносить у виконання щось нове, несподіване для самого артиста.

Дуже корисними є записи програвань на магнітну плівку. Цей прийом може перевірити ступінь впливу сценічного хвилювання на якість виконання, виявити слабкі місця. Повторні програвання зменшать вплив хвилювання на виконання. Співставляючи запис із критичними зауваженнями слухачів, виконавець може скласти чітке уявлення про позитивні і негативні сторони своєї гри.

Проте, робота над твором завершується тільки на естраді; в самому процесі перших публічних виконань. Вивчення п'єси не можна вважати більш-менш закінченим, поки вона хоча б 2-3 рази не була виконана на концертах.

В останні дні перед виступом потрібно займатися менше і не з такою внутрішньою напругою, як раніше. Якщо п'єса чи програма добре вивчені і опрацьовані, то вирішального значення на концерті відіграє відсутність фізичної втоми рук і свіжа свідомість. Тому недоцільно працювати до повної знемоги, намагаючись ще міцніше закріпити матеріал.

Щодо занять в день виступу, то слід зазначити, що кожен виконавець індивідуально підходить до цього питання. Так, С.Ріхтер розповідає: “Останнім часом я завжди займаюся в день виступу і багато, гдин по 6. Програю окремі фрагменти, програю їх головним чином по справжньому. Тільки не потрібно перегравати твір повністю аби не зіпсувати його. Граю завжди те, що буду виконувати, іншого не граю” [16;208]. Ідентично працювали в день концерту М.Юдіна і Е.Гілельс.

Протилежної точки зору притримується Г.Нейгауз: В сам день концерту Г.Нейгауз займаєвся годину-півтора, при цьому дуже часто взагалі не опрацьовуючи твори, що будуть виконуватись. У випадку ж роботи над ними програє повільно і без емоцій [16;207-208 ].

Варті уваги робочі щоденники К.Метнера який дає собі слідуючі настанови: “ Не доводити руки та слух до втоми. Працювати тільки над зручністю, легкістю, а головне над красою та якістю звучання. Щоб не стомлюватися перед концертом грати найбільше у середньому темпі та середнім звуком…” [43;33-34].

В останні дні, а тим більше в день концерту вкрай небажаною є не тільки фізична втома в будь-якому прояві, а також і втома уваги та емоційної сфери сильними переживаннями, незалежно – позитивні вони чи негативні. Виконавець повинен охороняти себе від витрат нервової енергії, проте не створювати “тепличні” умови.

В передконцертний період не слід різко змінювати звичний розпорядок дня. Слід добре виспатися, особливо в переддень концерту. Сон найкраще відновить фізичні і духовні сили. Проте не слід зловживати цим засобом.

Міра відпочинку й інші риси поведінки в день виступу залежать від характеру та інших типових і індивідуальних рис, котрі притаманні артисту. Так, концертантам, які відрізняються підвищеною нервовою збудженістю, легко втрачають контроль над собою під час виконання, потрібно провести день максимально спокійно, уникаючи сильних вражень.

Варто також звернути особливу увагу на режим харчування в день концерту. В день концерту не слід обтяжувати себе важкою, гострою їжею. Ситість негативно впливає на загальний стан організму виконавця. З'являється сонливість, притуплюється реакція, бажання, темперамент, ритм, слух. Деякі артисти, наприклад, Падеревський, Альфред Корто, в день виступу взагалі не вживали їжі. Доцільно останній прийом їжі зробити за декілька годин перед виступом.

Від теорії давайте перейдемо до практики. Для прикладу пропоную вам переглянути виступ Павла Фенюка. Він демонструє академічну манеру артистизму. В.Рунчак „Присвячення Стравінському”

2.2 50 (4 хв)

Продукуючи почуттєвість, баяніст не виходить за межі академічної манери поведінки та манери виконання, а органічно доповнює музику безпосередньою сценічністю, іноді у процесі виконання привертаючи візуальну увагу глядача до певних технологічних моментів втілення, виразно підкреслюючи емоційністю музично-смислові нюанси виконуваної музики. Використовуючи сценічність у мистецьки доцільній мірі, П.Фенюк, в той же час, переконливо впливає і на слухача філігранним, логічним виконавським відображенням найдрібніших деталей музичної тканини та стрункістю побудови форми в цілому.

У своєму сценічно-артистичному амплуа П.Фенюк повною мірою використовує акторську подачу сценічності. На сцені він грає не скільки інструментально, але й театрально. Відчувається, що всі його рухи попередньо вивірені, а візуальна низка виступу логічно продумана та попередньо чітко відрежисована. Спостерігаючи за виступом артиста, не помітиш естетично негарної емоції або художньо невиправданого жесту, що подекуди трапляється при імпульсивному виконанні. Спонтанність у його концертуванні представлена мінімально. Незважаючи на характер та образність музики, що відтворюється, виконавець внутрішньо


Сторінки: 1 2 3 4