Розквіт абстракціонізму припадає на другу половину XX ст. Проте йо-го витоки слід шукати на початку століття, коли були створені перші абст-рактні композиції та здійснені спроби розробити відповідні теоретичні заса-ди. Першим художником та теоретиком абстракціонізму вважається Василь Кандінський. Його захоплення експресіонізмом було недовгим і вже в 1912р. в книзі "Про духовне в мистецтві" він висловлює кредо абстракціо-нізму.

Нове покоління абстракціоністів, яке прийшло в мистецтво після дру-гої світової війни (Дж.Поллок, В. де Кунінг та ін.), продовжуючи пошуки абстракціоністів початку століття, розробили нові прийоми та засоби. Зо-крема американський живописець Джексон Поллок (1912-1956 рр.) став засновником "абстрактного експресіонізму". Він зробив акцент на самому 112

процесі художньої творчості, який стає самоціллю. Звідси бере початок так званий живопис-дія. В процесі роботи художник хаотично, імпульсивне накладає фарби на полотно. Для цього використовуються не лише пензлі, але й палиці, ложки тощо. Все це відповідало принципу психологічного ав-томатизму, який застосовувався і в сюрреалізмі.

3. "Масова культура" та її роль у сучасному суспільстві.

"Масова культура" в її розвинутому вигляді вперше сформувалася у США. Її виникненню сприяв розвиток засобів масової комунікації - газет, популя-рних журналів, радіо, грамзаписів, кінематографа. Все це - з одного боку, демократизувало культуру, відкривало до неї доступ масової аудиторії, з іншого - зумовило проникнення в культуру комерційних інтересів, культура стала предметом бізнесу.

Розвиток "масової культури" в Європі та США ішов різними шляхами. В Європі "масова культура" (народні розваги, мистецтво жонглерів, мімів, гістріонів) завжди протистояла культурі офіційній, контрольованій держа-вою та церквою. В США "масова культура" спершу пропагувала стереотипи й ідеї офіційної культури, основним регулятором якої стала реклама. "Ма-сова культура" стала такою невід'ємною частиною культури американсько-го суспільства, його культурної свідомості, що її вивчення переважає в сис-темі американської вищої освіти. 56 % курсів США присвячені вивченню "популярних" видів культури (курси з телебачення, кіно, реклами, журналіcтики). В Англії до системи університетської освіти включаються спеціаль-ні курси, що містять матеріали з культури кіно, музики, і навіть футболу. "Масова культура" справляє величезний вплив на всю культуру в цілому, їй властива тенденція до гомонізації, тобто прагнення надавати культурним явищам однорідності. На відміну від елітарної культури, тобто культури, орієнтованої на смаки обраних, масова культура свідомо орієнтує поширю-вані нею духовні цінності на середній рівень масового споживача, бажання надати всім елементам культурної системи однорідності та абсолютної схо-жості - суттєва змістова характеристика "масової культури".

Використання таких жанрів, як детективний роман, мюзикл, фільми жахів, дає змогу "масовій культурі" створювати світ міфологічних героїв (супермен, Кінг-Конг, вампір, Спайдермен - людина-павук, Бетмен - людина-кажан та ін.), нові виміри дійсності, нібито доступні всім. Однак прагнення до масового охоплення (термін "масова культура" містить у собі вка-зівку на масовість даного явища), грунтується не на змістовній, а на фор-мальній кількісній ознаці. Масовість є не народність, а кількісний спосіб виробництва та споживання.

В результаті дифузії авангарду та кітчу виникає ще одне культурне явище - постмодернізм. Нині модернізм сприймається як норма, загальноприйнята система культурних цінностей, яку вивчають в університетах і художніх вузах. На зміну модернізмові приходить постмодернізм. У естетичному відношенні модернізм і постмодернізм єдині. Відмінність же виявляється в стилістиці. В малярстві - це монтажні "відео-ефекти, фотоарт", гіперреалізм, живопис "нових диких", який утверджує в мистецтві "нетряний стиль". У архітектурі це - "між-народний стиль", поп-архітектура, декоровані гаражі. В музиці - панки і нова хвиля року. На відміну від модернізму постмодернізм уникає таких жанрів як, готичний роман, мелодрама або реклама, він менш елітарний, менш орієнтова-ний на авангард, більш на комерцію.

Такими є деякі явища сучасної культури, культури суперечливої й до-сить багатоликої.

Висновок.

Отже, XIX століття - це вік напруженого пошуку людської думки в пі-знанні світу, в намаганні удосконалити його. Для цього періоду характерні високі злети художньої культури і разом з тим входження в свідомість тво-рців занепадницьких настроїв. XIX століття - це вік напруженої боротьби нового зі старим, вік, який започаткував багато процесів і проблем, що діс-тали свій розвиток в XX столітті.

XX ст. - теж особлива епоха, в якій простежується своя культуроформуюча ідея. Це ідея гуманізму, котра, у мистецтві і в літе-ратурі проявляється не тільки у глобальному інтересі до людської особисто-сті, що розглядається у найрізноманітніших ракурсах, а й, хоч як це не па-радоксально на перший погляд, у зникненні людини з поля зору митця. З одного боку, прагнення гуманізації людського буття і творчості, з іншого гіпертрофія форм, зростання ролі прийому у таких масштабах, коли прийом із засобу перетворюється на самоціль. На зміну органічному образу при-йшов відвертий конструктивізм, геометрія стилю, яка витіснила із змісту людину.

Список літератури: